Truth Of Fate

𝐂𝐡𝐚𝐩𝐭𝐞𝐫 𝟐 ~ 𝐈 𝐡𝐚𝐯𝐞 𝐭𝐨 𝐫𝐮𝐧

                                 ***

   Аріелла пролежала протягом десяти годин без свідомості. Проте, всі ці десять годин вона бачила один і той самий сон, як Фаверсони пустим поглядом дивилися на неї, навіть коли молода намагалася заговорити, то сімейство мовчки поверталося спинами до неї, та місце було заповнено темрявою і густим туманом.
    В цей час дівчина відчувала себе пригніченою та самотньою. Вона сиділа в безлюдній кімнати абсолютно сама, коли Аріелла починала кричати, Фаверсони знову з'являлися та повторювали свої розчаровані погляди, які ще сильніше вбивали відьму зсередини. Через девʼять годин, в момент коли вони знову дивилися на неї, Розалін присіла навпочіпки, в руках жінка тримала картину сім'ї Мальте. Елла нерозуміла, що потрібно робити, бо знала усіх членів сім'ї, але матір не стала би марно показувати на цей портрет. Отож, відьма вирішила ще раз придивитися до фотографії. В цю мить, вона помітила незнайомку, яка не була присутня під час усіх подій, які пережила мала Фаверсон з Мальте. Коли думки почали вити собі гніздо, довготривалий сон червоноволосої закінчився. Елла оговталась в холодному поті, що аж тремтіння було по всьому тілу.
   Озирнувшись навколо, вона побачила ту саму кімнату, проте виходу з неї не було. За дверима чулися розмови двох осіб, на думку дівчини, скоріш за все, це були вампіри які повинні були спостерігати за нею. Оскільки довго чекати дівчина не могла, отже вигадала план, щоб втекти звідси. В неї було дуже мало сил, однак вона не жаліючи себе, прокусила свою шкіру щоб в неї пішла кров. Аріелла лягла поряд з дверима та очікувала коли кров вийде за межі кімнати. Авжеж дії вампірши не залишилися непоміченими, через мить двері відкрилися, і вампіри побачили непритомну дівчину, яка лежала з закривавленою рукою. Хлопці хотіли кликати на допомогу, тим не менш, вампірші знадобилася лиш секунда. і вони на підлозі без свідомості. Дівча посміхнулася та тихенько зачинила дверцята кімнати. Її мета знайти портрет сімейки Мальте, і зрозуміти, хто ж така ця незнайомка?
Дівчина спускалася на перший поверх по сходах, авжеж вдома нікого з Мальте не було. Проте, під час її спуску, почувся чоловічий голос, тому дівчина миттєво сховалася у шафі, яка стояла на першому поверсі, одразу біля сходів.
— Головне кожні 15 хвилин перевіряйте її, бо десять годин сну це вже занадто, — промовив знайомий голос.
— Добре Ліам, а що з печерою робити, там же дуже багато потрібної нам інформації, може зачиняти?
— Дякую, що нагадав! Я зараз візьму дещо в Довані та подумаю, що робити, — сказав Ліам, та пішов.
Після того, як вона почула звук закриття дверей, то вискочила з шафи та дверцятами вдарила хлопця, який спілкувався з Ліамом. Звичайно вона була здивована, у зв'язку з тим, що хвилиною раніше тут нікого не було.  Хоча, під час діалогу було чутно як хлопці ходять туди-сюди, як білка в колесі.
— Упс, це повинно було бути інакше, але менше проблем, — сказала дівчина.
Вона пройшла до цієї печери, і почала шукати потрібну інформацію. Навколо було дуже багато пилюки і темрява. Через це, їй приходилося довше роздивлятися місцевість, бо вона майже нічого не бачила. Місце було дуже брудним, таким чином, майже не було чим дихати. Серед розірваних коробок їй вдалося знайти портрет Мальте, на якому було зображено усе сімейство. Щоб зрозуміти, хто ця невідома жінка, Аріелла повинна була знайти ще більше інформації про цю сім'ю. У зв'язку з тим що, в неї лишилося обмаль часу, діяти треба було хутко. Відьма знайшла ще декілька спільних фотографій Мальте на яких була присутня ця дівчина. На одній з них, з іншої сторони паперової картини були прописані імена кожного. І на місці цієї дівчини знаходилося ім'я – Аліса. Хоч дівчина зраділа, що знайшла хочаб її ім'я, проте місцезнаходження цієї особи залишалося невідомим все одно. Протягом пошуків, Елла не розрахувала час, який вже встиг закінчитися, бо Ліам прибув до будинку. Чулося, як він з тим хлопцем, якого вона ненавмисно вдарила, почали шукати її по будинку.
— Що означає, хтось вдарив тебе ззаду? Швидко пішли перевіряти Еллу! — крикнув Ліам.
— Я не знаю, прокинувся лиш, коли Ви прийшли, — налякано відповів чоловік.
Вони побігли на другий поверх, єдине, що вони побачили, це кров біля кімнати. Зайшовши всередину, там були тільки два непритомних вампіра. Чоловіки злякалися, що втратили Аріеллу, та від Мальте вони отримають покарання. В результаті, вони швидко почали бігати по будинку, шукаючи відьму.
  В цей час у печері була занепокоєна Елла, зрозумівши, що інших варіантів немає, вона повинна тікати, і якомога швидше, оскільки тоді в неї не буде змоги зробити це ще раз. Тим паче, вона не знала який намір був у Мальте. Коли вона перевірила місцевість та не помітила жодної душі, дівчина вибігла за межі дому.
Навколо був ліс, і тільки шелест листя перебивав тишу, яка огорнула весь простір. Дівчина не знала куди йти, але якщо не прийняти рішення зараз, то наслідки будуть непоправними. Заспокоївшись, вона почала бігти в невідомість, вона мчала так швидко, як ніколи не мчала. Єдине, що перед собою бачила відьма, це густий зелений ліс, Аріелла не хотіла бути вічно ув'язненою в Мальте, тому повинна була втекти якомога далі від міста.
   Звичайно, що сонце не може світити цілий день, в наслідок цього, воно сідало, а дівчина все ще бігла в невідомому напрямку не озираючись назад. Коли сонце повністю зайшло, дівчина зупинилася на мить, і зрозуміла, що вже достатньо далеко. Сівши біля дерева, вона видихнула з облегченням після важких годин бігу. Хоча Аріелла вже була в безпеці, але їй все одно потрібно було виживати, бо сил майже не було та без темної магії вона дуже слабка як відьма. Проте, в неї є усі шанси вижити, якщо знайти живу душу, з якої можна було б випити кров. Під час пошуків, вона декілька разів ледве не втратила свідомість, тим не менш, Елла трималась на ногах з усіх останніх сил.
Потім, вампірша знайшла невеличкого оленя, який напевно шукав когось з рідних або друзів, однак вона безжально накинулася на звіра та почала висмоктувати з нього останні ознаки життя, цим звичайно вбивати його. Тварина намагалася чинити опір, проте Аріелла була сильніша, оскільки з кожним ковтком відчувала себе краще і могла тримати звіра щоб він не міг рухатися. Хвилина, і олень вже був мертвий. Червоноволоса встала та бездушно подивилася на нього. Дівчина хотіла вижити, а інстинкт самозбереження був сильнішим за співчуття і людяність. Озирнувшись навколо себе вона побачила: прозору річку, зелені деревця та запашні ялинки. Раніше, їй ще не приводилося виживати в дикій природі, проте іншого виходу не було, тому вона почала думати план дій. В неї є сили йти далі, в пошуках хочаб когось, але немає, ні магії, ні карти. Тобто, червоноволоса лишається без зв'язку, й одна в невідомому лісі.
   В цей момент Ліам обійшов дім, та не зміг знайти Аріеллу, єдине, що залишалося хлопцеві, це повідомити Мальте про втечу, він розумів, що наслідки і авжеж реакція Мальте не буде задовільною, але інакше він вчинити не міг. Тому взявши мужність в кулак, він мовчки почав прямувати в Дован, де наразі Мальте знаходилися.
Коли чоловік прибув до місця призначення, Ліам відчував страх, бо він не зміг впоратися з такою, на вигляд, легкою справою, яку йому поручили. Брюнет був дуже вдячний Мальте за звільнення з в'язниці, тому не хотів їх підвести. Опинившись перед Аскольдом він сказав:
— Пане Аскольд, мені дуже прикро, але Аріелла Фаверсон–Мальте втекла з будинку, — сказавши, він опустив погляд вниз від сорому.
Аскольд мовчки дивився на хлопця, проте Пітер вирішив висловитися.
— Тобто, тобі довірили таку легку справу, надали вампірів, а ти все одно не впорався? Та на, що ти взагалі гідний? — гидко питав хлопець.
— Може ти заспокоїшся? Коли звучить ім'я «Аріелла», задача вже стає складною, іноді навіть нездійсненною, — відповіла Тері.
— А може ти краще не будеш втручатися, коли тебе не питали? — крикнув Пітер.
— Краще, може ви обидва будете мовчати, бо я особисто нікого з вас не питав! — голосно сказав Аскольд.
Усі звернули увагу на нього. А Ліам відчув підтримку зі сторони чоловіка. Він знав, що Пітер дуже любить засуджувати та принижувати людей, тому не звертав уваги на нього.
— Рішення тут приймаю я, і ніхто не може іти в розріз зі мною! — твердо сказав Аскольд.
— На жаль, для тебе тату. Я можу, бо це завдяки мені та моєму плану, ви усі живі, та стоїте переді мною. Можливо ви почали забувати, але я вам нагадаю це, — промовив Джек позаду.
— Нам тепер вічність тобі дякувати? Все завдяки тупості Аріелли, якби вона раніше дізналася за ці кулони, то в житті б не допустила таку помилку! — крикнула Тері.
— Усе! Годі вам! Ми одна сім'я, та наразі в нас єдина ціль, це знищити родовід Фаверсон назавжди, сварки нам зараз не потрібні! — сказавши це, усі замовкли.
Ліам вирішив перебити тишу, та мовив:
— В мене питання саме до Пітера, ти був її найкращим другом протягом усього життя. Отож виходить, ти знаєш її краще за всіх. Може ти нам скажеш, куди б вона могла втекти? — запитав Ліам.
— Цікаве запитання, але відповіді на нього точно немає конкретної, бо вона непередбачування дівчина, хоча...