Ліфт, в якому я зустріла долю

1

Т/І: Та що за день? Чому будильник не спрацював?!
Дівчина вибігла на двір.
Сьогодні у її компанії, мала відбутися конференція, але через хвилювання, дівчина заснула під ранок і проспала будильник.
Всю дорогу, дівчина бігла. До своєї компанії, вона прибігла, за 10 хвилин, до початку конференції і зразу побігла до ліфта.
Т/І: Притримайте двері будь ласка.
Дівчина швидко забігла туди.
Т/І: Дякую.
Ріндо: Вам куди?
Т/І: Мені на самий верх.
Ран: По дорозі. А ви куди так спішите?
Т/І: А, та конференція має скоро початися, а я проспала.
Манджиро: Невже це така важлива конференція?
Т/І: Не знаю як для кого, а для мене важлива. Для мене люба конференція важлива.
Було видно, що дівчина була налаштована серйозно. Хлопці ще порозпитували дівчину і у Манджиро у грудях, було якесь відчуття тепла, яке він давно не відчував.
Дівчина глянула на годинник. Лишалося 3 хвилини. Ось ліфт зупиняється і його двері відкриваються. Дівчина зразу пішла на вихід, як раптом Сано зловив її за руку.
Т/І: Що? Щось сталося? Мені треба іти. Якщо я не прийду вчасно, то мене звільнять.
Коконой: Не звільнять.
Санзу: Бо конференція має бути з нами.
Т/І: Що? Вибачте.
Дівчина швидко поклонилася.
Манджиро: Все добре. Ідемо. Нас зачекалися.
Чоловік обійняв дівчину за плечі і вони пішли до кабінету. Перед дверима, Манджиро відкрив їх, пропускаючи дівчину вперед.
Босс: Т/І! Де тебе чорти носять?
Коконой: Вибачте, ми її затримали. Не могли розібратися де має проходити конференція.
Дівчина поклонилася.
Т/І: Вибачте. Таке було в останній раз.
Босс: Сідай, швидко.
Єдине місце, яке було вільне, це біля її начальника, який дуже часто розпускав до дівчини руки, тому дівчина, не хочучи туди направилася. Чоловік це побачив і запинив дівчину.
Манджиро: Почекай. Ран, сядь на те місце.
Ран: Добре бос.
Чоловік так і зробив, через що, начальник дівчини, напрягся.
Манджиро: Ходи.
Чоловік повів дівчину до місця між ним і його правою рукою, Санзу. Дівчина хотіла вже сісти, як раптом, Сано відсуває крісло і допомагає дівчині сісти. Після цього, сідає сам.
Т/І: Дякую.
Босс: Тоді починаємо нашу конференцію.
На цій конференції, дівчина виступала з проектом. Було видно що дівчина ретельно готувалася. Цей проект, як і сама розмова дівчини, ще більше підігрівали інтерес Сано.
Якщо комусь цікаво, для чого голови Бонтена прийходили на конференцію з подібними компаніями, то все дуже легко, вони шукали нові підприємства, через які будуть виводити, свої грязно зароблені гроші, або шукали для себе ще одних дурочок, які поведуться на їхні статки і гарне личко, та цього разу, Манджиро вже примітив свою жертву, точніше його новий сенс життя.
Босс: Молодець Т/І, можеш сідати. Ну так що, ми співпрацюємо?
Манджиро: Ні. Єдине, що мене зацікавило, це особа, яка все це розказувала. Як ви там її назвали? Т/І? Ну що ж, Т/І, надіюсь ви приймете мою пропозицію і в скорому часі, я буду бачити, таку красиву дівчину як ти, у рядах нашої верхівки.
Т/І: Н-ну що ви. Звісно вам дякую за пропозицію і комплімент, але я вимушена відмовити. Мені і на цій роботі добре.
Манджиро: Добре, але якщо ваша думка поміняється, то ви завжди можете мені подзвонити.
Чоловік протягнув дівчині листочок з номером усіх п'ятьох чоловіків, які сьогодні були на конференції.
Т/І: Д-дякую.
Дівчина взяла листочок і склала в руку.
Чоловіки вийшли, а босс дівчини був розлюченим.
Як тільки двері закрилися, чоловік почав кричати на дівчину.
Босс: Т/Ф, це все через тебе! Якщо б ти не запізнилася і прийшла вчасно, то вони б підписали цей договір.
Т/І: Але ж це не я винна...
Босс: А хто ще!? Все, іди, поки я на тебе ще більше не розізлився!
Дівчина поклонилася і вийшла. Вона почала займатися своїми справами, як раптом, на обід, до дівчини приходить кур'єр.
Кур'єр: Вибачте, хто з вас Т/Ф Т/І?
Т/І: Я, а що?
Кур'єр: Вам квіти і подарунок. Розпишіться будь ласка.
Дівчина підійшла, розписалася і взяла подарунки.
Т/І: А це від кого?
Кур'єр: Там записка і все написано.
Т/І: Дякую.
Кур'єр пішов і дівчина потягнула все до свого місця. Квіти вона поклала біля себе у вазу. Це були її улюблені півонії, в яких вона замітила записку. Вона дістала її і почитала.
«Т/І, ти просто прекрасна. З першого ж погляду, як я побачив тебе, зрозумів, що ти маєш бути моєю. Я чув, як твій босс кричав на тебе, коли ми пішли і не підписали з вами договір. Тому, я чекатиму на тебе сьогодні, після роботи. За тобою приїде машина з одним із моїх підлеглих. Якщо є якісь питання, то пиши мені на номер: +81 ****-****.
З найкращими побажаннями, Манджиро Сано»
Дівчина швидко записала номер і почала писати в телеграм.
Т/І: Доброго дня Манджиро Сано. Я получила квіти і подарунок. Гарно вам дякую за такий сюрприз, але не треба було.
Манджиро: Привіт. Радий що тобі сподобалося. До речі, ти приїдеш?
Т/І: Так, можете лишити мені адрес і я туди приїду сама.
Манджиро: Ні! На дворі ніч буде, а з Раном, мені буду спокійніше.
Т/І: Ран... А хто такий Ран.
Манджиро: Той, хто сів замість тебе біля твого босса. Все, тоді я буду чекати тебе. Коли Ран буде біля твоєї роботи, я тобі напишу.
Т/І: Дякую, але Манджиро...
Чоловік вийшов з мережі, а дівчина продовжила працювати.
Її босс, дуже багато ганяв її туди-сюди, тому до закінчення роботи, дівчина взагалі забула, що має їхати до Манджиро, тому, коли вона вийшла з роботи, не зрозуміла, чому під роботою стоїть машина, а біля неї стоїть чоловік, який замість неї, сів біля босса.
Ран: Т/І, ти вже? Ходи, Манджиро вже зачекався тебе.
Дівчина згадала, що вона має їхати до чоловіка.
Т/І: О божечки, Ран, я взагалі забула, що маю сьогодні їхати. Босс ганяв мене взад-вперед і я забула.
Ран: Нічого, сідай.
Т/І: Можу я дещо попросити?
Ран: Звісно.
Т/І: Чи можемо ми поїхали до мене додому, а вже після, до Манджиро.
Ран: Чому?
Т/І: Я б хотіла привести себе в порядок...
Ран: Манджиро радий тебе бачити тебе, в любому вигляді.
Т/І: Будь ласка.
Ран: Добре, сідай.
Дівчина сіла в машину, і вони поїхали до неї додому.
Ран: Все, чекаю тебе тут.
Т/І: Ходіть ліпше до мене. Як не як, ніч на дворі холодна. Ходіть. Може чаю хочете, або кави.
Ран: Якщо можна, то каву.
Т/І: Добре.
Дівчина з хлопцем піднялися до неї в квартиру.