Ліфт, в якому я зустріла долю

6

Вона підняла погляд і швидко чмокнула чоловіка в губи, але той затягнув її в мокрий, повний любові поцілунок.
Ріндо: Т/І, ти не пам'ятаєш, де я...
Хлопець зайшов, побачив босса  який стояв спиною до нього і жіночі руки на його шиї.
Ріндо: А, я зрозумів. Т/І немає. Вона кудись пішла.
І молодший Хайтані пішов. Від цієї сцени, дівчина не втримала сміх і розсміявся в поцілунку.
Т/І: Хаха, хлопці реально, нічого казати не будуть.
Манджиро: Звісно, тому давай, ми сьогодні проведемо наш вечір, за одним прекрасним ділом. 
Т/І: Хм.
Дівчина посміхнулася і поцілувала чоловіка. Він обійняв дівчину за талію, але дуже швидко, його руки опустилися на задницю дівчини.
Вони пішли в кімнату чоловіка.
В цей момент, в підвал прийшов молодший Хайтані.
Ріндо: Нам ліпше звідси, як мінімум годину, не виходити.
Такеомі: Що? Чому?
Ріндо: Вони ібуца.
Мочізукі: Що? Єбуться? Хто?
Ран: Оооо, значить босс, все-таки зміг затягнути її до себе.
Санзу: Та він не просто затягнув до себе, він зробив або скоро зробить її своєю.
Хлопці почали це обговорювати, в той час, як на верху, Манджиро поклав голу дівчину на ліжко і почав входити в неї.
Та от, вони вже добрих хвилин 10 займаються сексом, але від дівчини, ні разу не було чутно стонів.
Манджиро: Т/І, тобі що, не приємно, що я ні разу не чув твого стону?
Т/І: Ні, мені дуже приємно, просто... Просто лишили відбитки... Все добре.
Дівчина поцілувала чоловіка і після цього, до його вух, дійшов її прекрасний стон. І ось, ще хвилин 15, вони приносили один одному задоволення. Після цього, вони заснули в обнімку.
Через пів години, піддані (?) Сано, вийшли з підвалу, бо розібралися з людьми.
Мочізукі: Щось занадто тихо.
Ран: Хто піде розвідати?
Ріндо: Людина яка іде після Манджиро.
Санзу: А чому я?
Такеомі: Тому що, ти бачив як вони лизалися.
Санзу: Ага, а зараз вони трахаються.
Мочізукі: Та давай, не сси.
Санзу: Ладно, але якщо, я получаю потім від нього пизди, то я, потім даю вам пизди.
Какучо: Добре.
І розововолосий попрямував до кімнати Сано.
Санзу: Майкі, ми...
Та глянувши в середину, він побачив, що чоловік і дівчина сплять в обнімку. Він тихо вийшов і закрив двері.
Ран: Що таке? Єбуться?
Санзу: Сплять.
Мочізукі: Що? Серйозно?
Санзу: Ага, сплять в обнімку.
Вони розійшлися хто куди. У восьмій вечора, вони проснулися, одяглися і пішли на кухню, де вже всі сиділи і шукали фільм.
Санзу: О, проснулися.
Ран: О, обезлюючого не треба? А то, темп нашого босу, мало хто витримує.
Дівчина почервоніла, а молодший Хайтані, дав брату потилишника.
Манджиро: Дякую Ріндо. І ні, їй знеболююче не треба. Чи треба?
Та дівчина помотала головою.
Манджиро: Ну от. Так що, давайте без цих ваших приколів. Дівчина тільки недавно в нашої компанії, тому вона не привикла до ваших таких жартів.
Такеомі: Та знаємо. Будете з нами фільм дивитися?
Манджиро: Я буду. А ти Т/І?
Т/І: Також.
Вони сіли разом. Включився фільм.
Чоловік обійняв дівчину, а та в свою чергу лягла цьому на плече.
Це був жахастик, при чому дуже жорстокий, тому на багатьох моментах, прижималася поближче до Сано.
Такеомі: О, походу хтось сам спати не зможе.
Какучо: Та ладно? Сам додумався, чи Т/І підказала?
Санзу: Він і додумався? Нііі. Скоріш за все, йому допомогли. Хоча хто йому буде допомагати?
Такеомі: Мені то будують, а от тобі, навряд чи будуть. Адже хто захоче допомагати такому наркоману і психу як ти?
Т/І: Так, хватить.
Всі замовкли. Дівчина піднялася і сіла рівно.
Т/І: Ви вже якийсь раз так сваритеся. Чому? Ви ж рідні брати, ви ж маєте жити в мирі...
Такеомі: Давай, ти хоча б зараз не будеш нас вчити. Трахаєшся з нашим боссом, то трахайся дальше. До нас не лізь! В самої ситуація з братом не ліпша, раз Майкі рішив його...
Та дівчина просто встала, підійшла до дверей і поклонилася.
Т/І: Вибачте за те що, я принесла багато проблем, я ліпше реально піду.
І після цих слів, дівчина вийшла. Скоріш за все, вибігла.
Сано, швидко підвівся і побіг за дівчиною, та через декілька хвилин, зайшов назад, адже загубив її із поля зору.
Санзу: Такеомі, ти придурок. Знаєш чому, Майкі рішив розібратися з братом Т/І? Тому що, він її ґвалтував, з 16-ти років і до смерті матері.
Ран: А ти, їй про це, нагадав.
Чоловіки ще довго сварилися, в той час, як дівчина була в парку, і получилося все так, що через пів години, як тільки вона прибігла до парку, почав моросіти дощ, а через декілька хвилин почалася гроза і дівчина промокла. Та вона не старалася сховатися, вона побігла до берега моря, біля якого була з Ріндо.
Ріндо: Блять, Майкі. Там гроза.
Манджиро: Блять. Якщо вона захворіє, я вас двох, каструю.
Чоловік швидко взяв зонти, пальто і побіг, а за ним побіг і Ріндо.
Манджиро: Ну і де вона може бути?
Ріндо: Можливо до брата пішла, або до подруги.
Манджиро: Не думаю.
Ріндо: Можливо, вона пішла до якогось місця?
Манджиро: Точно. Море.
Вони швидко побігли до берега біля моря.
В цей період, дівчина прибігла до місця і сіла на березі. Море бушувалося. Була гроза. Дівчина промокла до нитки. Було таке відчуття, ніби море кличе її до себе.