Сніданок у будинку Кіри проходив звичайно. Тепле весняне сонечко, своїми промінчиками лоскотало шкіру, через привідкриті шибки, ноги лоскотав ніжний подих вітру. Мати хазяйнувала на кухні, на весь будинок розліталися запахи , щойно посмажених млинців. Батько ж з самого ранку пив міцний чай читаючи ранкові новини у телефоні, молодшого брата на кухні не було.
-Донечко, ти якась змучена сьогодні, погано спала?
-Та ні, матінко, я ..
_ Чи знову усю ніч за книжкою провела, чи за фарбами з олівцями?- з деякою безцеремонністю та невдоволенням спитав батько.
- Ні, просто погано спалося сьогодні, душно було трохи, от і все. - невдоволення подібними висловлюваннями, щодо її хобі, достатньо сильно обурювало дівчину, але вона тримала себе в руках, бо знала: сперечатися - немає сенсу.
Залишок трапези за сімейним столом пройшов у тиші, брат так і не вийшов снідати.
-Мамо, а де малеча?
-Пішов до репетитора з англійської, скоро повернеться.- мама мила посуд, наспівуючи собі під носа мелодію.
Сім'я Кіри була досить простою, не великою, не маленькою. Тато чоловік років 45, з вже майже повністю сивою головою, постійно насупленими бровами, та великими руками, статура була, не те щоб надто спортивна, але досить підтягнута, як для чоловіка його віку. Мати - жінка того ж віку, трохи повненька, але це ще більше додавало шарму її милому, по-жіночі круглому личку, материного волосся майже не торкнулась сива рука прожитих нею років, чи то через її біляві локони ховали проблиски сивини, ніби кажучи: «ще не час». Молодший брат, хлопчик років 13-ти, таким же каштановими кудрями, як у Кіри, великим зростом та складом тіла не відрізнявся, але дівчина, незважаючи на його непростий вік та не простий характер (як і у всіх у цій сім'ї) з любов'ю називала його «малечею».
***
Погожий день надихав на створення нової картини.
-Варто спробувати свій новий графічний планшет, це трохи відволіче мене від вранішнього кошмару. Це ж треба такому наснитися.. - важко видихнувши, Кіра з посмішкою дістала велику білу коробку з гарним малюнком оленя, який розпадається на пікселі, над ним зверху розташувалася назва марки гаджету.
Розпакувавши новенький екранний планшет, дівчина заморочилася з підключенням та налаштуванням девайсу та прийнялася до роботи.
YOU ARE READING
Я знайду тебе у відображенні меча
AdventureЯ була звичайною дівчиною, поки моє життя не розлетілось на металеві друзки.