Розділ 35: Пророцтво

12 3 0
                                    


До лисиці повернемося трохи згодом.

Поки Джов Лонвей був без свідомості, хтось нещадно ляснув його долонею по обличчю. Чорнявий одразу розплющив свої оніксові очі, проте людина над ним вдарила його по обличчю ще кілька разів, не шкодуючи сили.

— Годі-годі! Припини! – закрившись руками, закричав Джов Лонвей.

— Ой, шиґе так міцно спав, що я подумав, чи ви, бува, не померли, — із наймилішою усмішкою заявив Сю Лін.

— Я живий, – прошипів напівдемон.

Допомогаючи брюнету підвестись, блондин наче ненароком натиснув на відкриту рану на його руці. Джов Лонвей зашипів крізь зуби, висмикнувши свою кінцівку. Що з цим бісовим Сю Ліном? Чому Джову Лонвею здається, що цей учень його тихенько ненавидить?

— Пробачте, шиґе, я такий незграбний.

Сапфірові очі юнака здавалися такими великими і сумними, що Джов Лонвей трохи зашарівся. А-Лін міг бути неймовірно чаруючим, якщо захоче. Раніше напівдемон цього не помічав, але тепер він розумів, чому від краси Сю Ліна мліли і жінки, і чоловіки. Відкашлявшись, брюнет озирнувся.

— Що я пропустив? Де голова Їнь і наставниця Юе?

— Зійшлися в битві із демонічними старійшинами. Наставниця веліла привести тебе. Ворон Загибелі хоче зустрічі з тобою.

— Я маю з ним битися, так? – це питання було риторичним, проте Сю Лін відповів.

— Така доля. Моя майстриня розраховує на тебе.

Похмурий Джов Лонвей вдивлявся в темне небо, де кружляла хижа постать ворона. Заклинач гадки не мав, як скінчиться цей двобій. Чи подужає він досвідченого могутнього демонічного князя? Навіть якщо в пророцтві було сказано, що він переможе батька – насправді немає ніяких гарантій, що сам Джов Лонвей переживе цю битву.

Довгі чорні крила, наче паростки квітів, розпустилися на його спині. Джов Лонвей не любив відкладати неминуче та тягнути кота за хвіст. Він легко приймав навіть найскладніші рішення, над якими інші люди будуть морочитися кілька днів поспіль. Тож з легким серцем юнак пірнув у небо.

З того часу, як Джов Лонвей дізнався про свою демонічну сутність, його життя пішло геть не за планом. У нього так і не з'явилися друзі, навіть тих, кого він міг назвати товаришами, було небагато. Хань Вей відрікся від нього, Джов Лонвей більше не зможе називати цього заклинача своїм наставником. Він більше ніколи не зможе зайняти пост Майстра Вершини Гармонії Землі і Неба. Джов Лонвей збирався присвятити своє життя боротьбі із демонами, але сам виявився тією ще напастю...

Хепі-енд для Чорної ЛисисиціWhere stories live. Discover now