Пророцтво Аріель / Драко Малфой

Завдання

Дівчина прокинулась в холодному поту. Біля дзеркала крутилась вже зібрана Ені.
- Ти чому так довго спиш, і....що таке? - вона здивовано подивилась на дівчина яка хапала ротом повітря.
- Нічого, все добре, яка година?
- 8:30
- Мерлін! Чому ти мене не розбудила?! - дівчина підірвалась з ліжка, та швидко почала ритись в шафі.
- Я думала ти не підеш сьогодні - зніяковіло мовила Ені дивлячись як її однокурсниця бігає по кімнаті.
- Могла хоч запитати - Еліса швидко вдягнулась та побігла в ванну.
"Намалювати ст вже не вспію, нічого, хоч б волосся привести в порядок" - за допомогою магії дівчина швидко зробила собі зачіску. Та вибігла з ванної.
- Який в нас зараз урок? - віддихуючись промовила дівчина.
- Історія Магії зі Слізеріном - вже виходячи з кімнати проговорила Ені.
- Дякую! - дівчина схопила підручник, листи та перо і швидко побігла в вітальню. Вибігши вона побачила Седріка.
- Привіт! - привітався хлопець, теж бігши. Догнавши його дівчина запитала - Теж запізнюєшся?
- Ага - сміючись біг хлопець.
Вони вже добігли до кабінету, та різко туди ввірвавшись Еліса, почала падати, побачивши це Седрік підхопив її.
- Мерлін! Ну що за день сьогодні! Дякую Седрік - ставши на ноги на Елісу дивився професор Квіррел.
- Добрий день, мої шановні учні. Я розумію, що запізнення може траплятися з кожним з нас час від часу. Однак, важливо пам'ятати, що пунктуальність - це не лише прояв поваги до інших, але й прояв вашої власної організованості та відповідальності.

Тому, будь ласка, намагайтеся приходити на уроки вчасно, щоб уникнути будь-яких неприємностей. Я завжди готовий допомогти вам у вирішенні будь-яких проблем, але давайте разом дбатимемо про те, щоб наш час був використаний максимально ефективно. Дякую за розуміння. - послухавши його моралі Седрік та Еліса пішли зайняти місце. Сіли вони разом.
Тут почувся голос професора.
- Увага, увага, мої шановні студенти! Сьогодні ми зануримося у чудовий світ феніксів - цих могутніх та чарівних створінь, які символізують вічне відродження та силу. Фенікси - це не просто пташки, вони - жива ілюстрація того, як сила духу може подолати навіть смерть саму по собі.

Дозвольте мені розповісти вам про їхні неймовірні здібності: фенікси мають здатність підніматися з попелу своєї смерті, знову та знову оживаючи і відновлюючи свої сили. Це символ надії та перетворення, що завжди виблискує яскраво, навіть у найтемніші часи.

Але це лише початок! Історія відома численними пригодами феніксів, вони були поруч у великих битвах, їхня мудрість та могутність допомагали героям подолати найскладніші випробування... - Еліса час від часу записувала що говорив професор, але тут ж відволіклась. Дивлячись на всіх хто присутній в кабінеті. Вона побачила Драко який сидів з Забіні. "Потрібно буде на перериві виконати його завдання" - подумала дівчина та продовжила дальше слухати урок.
Після закінчення уроку Еліса збирала свої речі, та побачила що в класі залишилася вона та Забіні, хлопець підійшов до неї.
- Привіт, ну що? Готова? - глузливо посміхнувся той.
- Вибору в мене немає, тому потрібно змиритись, пішли. - взявши речі вони попрямували в підвал, а точніше до вітальні Слізеріна.
- Чому ти так впевнений, що там нікого немає? - шепочучи мовила дівчина.
- Тому що всі на обіді - відповів той.
- Якщо я пропущу обід і якщо підуть слухи, я тебе вб'ю - просичала дівчина заходячи в вітальну Слізеріна.
- Йди швидше, он там хлопчачий корпус - від вказав на коридор - кімната Драко - прямо, потім ліворуч, дальше поворот і перша кімната - додав хлопець.
Еліса нічого не відповівши пішла коридором. Знайшовши кімнату Малфоя, дівчина привідкрила двері. Нікого. Зайшовши вона побачила все в зелених тонах, помітивши шафу вона швидко почала в ній ритись, знайшовши якусь чорну сорочку, вона швидко її взяла, та побігла в вітальню.
- Я все - підбігши до Блейза мовила та.
- Добре, пам'ятаєш що дальше робити?
- Так - сказавши дівчина швидко відправилась на обід.
"О Мерлін, хоч б не пішли слухи" - подумала вона підходячи до стола Слізеріну.
- Драко! - крикнула вона на що хлопець повернувся
- Гіббонс? - запитально мовив той.
Підійшовши до нього Еліса простягнула йому сорочку.
- Ти забув в мене її вчора, доречі, гарна була нічка - усміхнувшись дівчина відправилась до свого столу, почувши дзвінкий звук вона повернулась, Драко отримав ляпаса від Асторії "Вибач Малфой, але в мене не було вибору" - промовивши це в думках дівчина сіла за стіл свого факультету, там на неї дивився шокований Седрік.
- А....а... - тільки й промямлив хлопець.
- Що? Це було вчорашнє завдання від Блейза -  жуючи шматок м'яса відповіла дівчина. Після обіду Еліса хотіла швидко висковзнути з великого залу до кімнати, тому що побачила розлюченого Драко.
Обернувся вона побачила що хлопець йде за нею.
"І як я могла подумати, що це зійде мені з рук?" - подумавши дівчина почала бігти. Обернувшись вона побачила що хлопець біжить за нею. Швидко завернувши за поворот, вона побачила Золоте Тріо.
- ГАРРІ! ВБИВАЮТЬ - крикнула дівчина сховавшись за Поттера.
- Що сталось? - налякано запитала Герміона повернувшись на Драко.
- Я хочу з нею просто поговорити! - прошипів Малфой.
- А вона з тобою, ні! - відповів Гарі затуляючи собою Елісу.
- Поттер! Не лізь - Драко хотів відштовхнути Гаррі, але почув якійсь голос.
- Що тут твориться? - це була Пенсі
- Пенсі, рятуй, він здурів! - стримуючи сміх вказала на Малфоя Еліса.
- О Мерлін, Малфой! Та відчіпись від неї - мовила Пенсі.
- Та пішли ви! - ображено сказав Малфой та скрився за кутом. Коридор залився сміхом.
- Що взагалі сталось? - запитала Пенсі.
- Забіні свого запитай! - подивилась ображено на хлопця Еліса що стояв поруч з Пенсі.
- Я ж не знав що так вийде - сміявся хлопець.
- А Поттер, як завжди захищає - посміялась Пенсі, взамін на що отримала злий погляд Еліси.
- Пенсі! Я ж знаю ти можеш бути нормальною! - злилась дівчина.
- Добре, добре - підняла руки в гору Пенс наче здається.
Запала тиша.
- Хто зі мною в бібліотеку? - мовила Герміона.
- Я! - відповіла Еліса.
- Я теж піду, всеодно скучно. - відповіла Пенсі, та дівчата попрямували в бібліотеку. Зайшовши там нікого не було, ну як і завжди. Розділившись наші принцеси почали шукати собі книжки. Еліса ходила рядами, вишукуючи якусь цікаву книгу, її погляд зупинився на книзі, великий, та дуже старій "Пророцтво Аріель".
- Дівчата! Йдіть сюди! - покликала дівчина своїх подруг.
Ті ж миттю прибігли.
- Що таке? - побачивши в руках подруги книгу поцікавилась Герміона.
- Я знайшла якусь книгу, начебто якесь пророцтво - відповіла та - пішли сядемо там і почитаємо - мовивши це Еліса вказала в кут бібліотеки. Дівчата попрямували туди.....

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Як вам історія? Як думаєте, що сталось дальше? Можна зіроньку?