Втома, втома що наздоганяє
Оселилась кайданом вона у серці,
Мені страшно,
Боляче,
Самотньо...
Хто-небудь, будь ласка,
Врятуйте.
Звернувшись калачиком
Міцніше притиснусь до покривала,
Солоні сльози стічуть на подушку,
А погляд пусто уставиться в стелю,
Більше нічого нема.
Нема надії, нема мрій.
Це моя втрата.
Трійка з алгебри прилетить у лоб,
Яка ж я винна...
Як я могла? Ледащо!
Тобі все, а ти нічого!
У грудях стискається страх,
Страх - все поглинальний,
Не контрольований.
Той страх що ніколи не здолаєш самотужки
Він вбивається в твою голову
Кривавим молотком,
Все навколо дзвенить
Та перетворюється в бязь,
Не зрозумілу мішанину кольорів.
Ніж стає блискучо привабливим,
Але я супротивляюсь,
Ти не права,
Не смій.
Живи.
Ти не маєш права помирати,
Ти зобов'язана жити,
Знайди ти свій власний сенс,
Не зважай на ці слова,
Ти важлива,
Ти є ти.
Молоток із дзвоном впав на підлогу...
А очі змокрілі від сліз,
Просяяли побачивши
Реальність.
тгк:✨Куточок Космосу
