Егоїст

Післямова

Вітаю усіх, з вами Нацумі! Всі, хто давно слідкують за моєю творчістю, знають, що я люблю експериментувати з жанрами та сюжетним поворотами, які переживатимуть герої творів.

Ця робота мабуть є найбільш експериментальною для мене, адже чимало того, що тут оповідь ведеться переважно від першої особи, яку я використовую тільки в міні-роботах по мотивах моїх історій і подруги, так ще й оповідає ні аби хто, а Микита — жахлива особистість, що доносить інформацію до читачів в дуже специфічній манері.

Втім, на це й був розрахунок: писати від обличчя людини, якій складно, десь навіть нереально, співчувати, яку хочеться засуджувати постійно, адже зазвичай мої головні героїні: дівчата-емпатки.

Я вперше випробувала для себе жанри містики та сатири водночас.

Я створила «Егоїсту» задля того, щоб відпочити морально перед великою аркою складною в моєму основному романі «Даль у цьому божевільному світі», який ви можете прочитати на моїй сторінці.

Чи впоралася я з поставленою задачею?

Хм-м, думаю, що більш-менш так! Спочатку було складно звикнути до Микити, але з часом ми з ним знайшли спільну мову (я пригрозила йому, що відберу штучку).

Також мені до дідька хотілося створити щось абсурдне, щось таке, що на голову не налізе й я б у житті це не написала. К слову, ідея «Егоїсту» мені наснилася. (Початкова ідея була божевільніше за кінцевий результат, повірте).

У абсурдної новели й обкладинка має бути відповідна. Обкладинка твору намалювалася перед сном за годинку під огляд якоїсь крінж книги. Я спеціально не старалася над нею)

Так, більшість обкладинок я роблю самостійно. Серед них: «Енді та Ешлі», «Вибір» і «Даль у цьому божевільному світі». Зазвичай на них іде дуже багато сил і енергії, але цього разу все вийшло інакше))

Сподіваюся, вам сподобалася ця історія! Дякую заздалегідь усім, хто ставитиме лайки, робитиме репости, писатиме коментарі й хто просто приділив крихту уваги. Будь-який фідбек є для мене найважливішим.

Це було усе. Доброго ранку, дня, вечора, ночі. Побачимося!