Чонін відвів погляд, подивившись у вікно. Він дивився довго на безмежно довгий ліс.. стоп. ліс!?!!?!
"Якого дідька, він хоче мене згвалтувати?"
"Звісно, нащо тоді такому хлопцю бідний омега"
Думки Чоніна вже поглинули його, якщо б не Синмін.
- Що там? - спитав дивно хлопчина, подивившись на молодшого.
У відповідь тиша.. молодший нічого не чув, страх охопив його, він завмер, а з його очей протекла перша на вигляд кришталева сльоза.
- Чонін.. - прошепотів синмін, потрогавши молодшого за плече, він зразу реагує, повертається. Старший бачить лице повне страху, а з очей течуть сльози. - маленький ти чого? що..
- Нащо я тобі? - нагло перебиває його молодший - Хочеш пограти мною? Ти пограєш і викинеш! Але ти не думаєш про почуття других людей, я тобі не іграшка! Випусти мене звідси - заплакав ще дужче Чонін. Він подивився йому в вічі, витер сльози рукою - Не доторкайся до мене! - крикнув на всю машину молодший
- Годі цього театру, ми не їдемо в ліс, дурнику, ми їдемо в Карпати, і я не збираюся тобою користуватися, ти мені по..
- Карпати? - знову перебив його молодший , він засяяв як та зіронька від щастя - Я ніколи не був в Карпатах, але хочу туди!!! - почав стрибати на сидінні
- Тихо, заспокойся - сказав старший, погладивши омегу по гладкому волоссю. Хлопчина зразу почервонів трішки, і зразу зупинився.
- А нам ще довго? - питає молодший
- Ні - відповідає той, а молодший від радості хлопає в долоньки.
Через деякий час..
- А нам ще довго?
- Хах, маленький, ти п'ять хвилин тому мене те саме питав, ні, ще не довго - відповідає і гладить по щоці.
Чонін трішки червоніє " він став таким.. добрим? Може він і був таким? Він мені подобається.. ТИ ДИБІЛ??? ВІН ТЕБЕ ОБРАЖАВ" - він постукав себе по голові.Він притулився головою об вікно, так і заснув.. дорога ще буде довгою..
Через 20 хвилин, вони вже приїхали на місце. Синмін припаркував обережно машину, а потім подивився на те як мило спить Чонін " він такий гарний" - зразу проскочило у нього в думках. Він погладив молодшого по голові, і той проснувся.
- Нам ще довго? - з просоння сказав Чонін
- Ми вже приїхали - посміхнувся Синмін, та погладив його по голові знову.
