глава 4. Суні, Дуні і Дорі

2 0 0
                                    

– не хочеш до мене на чай? - запитав Хана Хо

– хочу - Джісон відразу встав з посмішкою

Всю дорогу до будинку Мінхо вони говорили та сміялись. снігопад збільшувався і коли вони зайшли до під'їзду він став занадто сильним.

– в тебе ж нема алергії на котів? - відкриваючи двері запитав Мінхо в Хана
Опустивши погляд Джісон побачив трьох пухнастих котів.

– які милі! Нема - не знявши взуття хлопець прийнявся гладити котиків, – як їх звати?

– це Дорі, Суні і Дуні

Через декілька хвилин Хан вже сидів на кухні очікуючи свою чашку чаю обіймаючи в руках Дуні чи Суні...

Квартира Мінхо... Маленька, але дуже затишна. Хан був би не проти жити тут разом з ним.

– твій чай. Без цукру, але чорний. Нажаль ромашок в мене нема - поставивши на стіл чашку з котом на ній Мінхо сів навпроти

– Дякую

– хочеш допоможу з історією?

– мммм не відмовлюсь від пропозиції. Чим же ж мені віддячити тоді?

– подивимось

– це як?

– чшш

– хах - відпиваючи свій чай посміявся Хан

На вулиці була завірюха на годиннику давно була ніч, а Мінхо пояснював Хану на своєму ноутбуці історію, щоб Джісон хоча б щось запам'ятав. На ліжко також спало троє клубочків.

– я хочу спати - позіхаючи та падаючи назад сказав Хан, – вже 1 ночі?! - перелякано сказав Джісон подивившись на годинник в своєму телефоні, – ти ж не проти якщо я в тебе переночую?

– ні, не проти. Але ти живеш в гуртожитку чи своя квартира? Чи...

– знімаю квартиру разом з ще одним сусідом. Я часто ночую не вдома тому не думаю, що він буде хвилюватись - обіймаючи кінець ковдри та закривши очі казав Хан

– добре, ти ж не проти спати разом?

– ні

– я дам тобі футболку і шорти та можеш сходити в душ якщо хочеш

Хан відразу пішов до ванної кімнати. Мінхо ж поклав ноутбук на стіл та розстелив ліжко. Він чекав коли вернеться Джісон, щоб наступним піти в душ та нарешті лягти спати. Що ж. Хан у ввійшов в кімнату витираючи своє мокре волосся рушником та був одягнений в речі які йому дам Мінхо. Він виглядав таким домашнім та комфортним. Він посміхнувся коли зустрівся поглядами з Лі.

– я пішов в душ - Мінхо пройшов у ванну кімнату а Хан залишився один з котами

Він ліг в ліжко та обійняв Дорі який був зовсім не проти такої тактильності. Через 10 хвилин Мінхо вернувся та ліг спиною до Хана. Вимкнувши все світло настала тиша.

– на добраніч - сказав Хан лягаючи спиною до спини Мінхо

– на добраніч, Хані - сонним голос сказав Мінхо та мабуть вже дивиться сни

–"Хані?..."

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Jun 07 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Закохана бібліотекаWhere stories live. Discover now