Це історія, яку я буду виставляти в час поки в мене пишеться 2 основні історії. Частини я буду виставляти одразу після того як їх напишу. Якщо захочете продовження цієї історії, то буду чекати на ваші коментарі
- коли я маю її повернути? - звернувся замовник до Міри.
- ви самі вибирали час. тому в 20:00 вона має бути вже тут - сказала Міра сподіваючись, що Естер їх не вб'є до того часу.
- хлопці забирайте цю юну леді) - навіть тому чоловіку в вишуканому костюмі стало гидко від похоті в очах того замовника.
- вибачте, а вам її не шкода? - сказав чоловік Мірі, коли ті чоловіки вийшли з кімнати.
- ви про що? - медсестра спокійно подивилась на нього.
- вам не шкода дівчину? і те що та свиня зробить з нею? - від цих слів Міра лиш посміхнулась.
- повірте мені, за інших пацієнтів я завжди переживаю. а от за нею ні)
- вам на неї все одно? - спитався чоловік роздумуючи щось в голові.
- не я маю переживати за неї, а той чоловік має переживати за себе.
- чому ви так впевнені в ній? - спитався чоловік дивлячись на медсестру, яка записувала, щось в журнал.
- перепрошую, та ви щось дуже зацікавлені номером 677. навіщо ви прийшли і хто ви?
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- я Ентоні Янг. та мене знають під іменем барон) - на його лиці розійшлась посмішка коли він побачив здивування медсестри - Міро, Адам мені все розповів про подвиги пацієнтки 677 та вчорашньої розмови - Міра стояла з злим виразом обличчя та просто слухала цього"барона" - я був здивований побачивши, що це дівчина, а не чоловік як мені здавалось раніше. хто б міг подумати, що є така сильна дівчина? - він почав ходити туди сюди роздивляючись емоції на лиці Міри - та є одне, але.. Адам не зміг мені надати хоть якусь інформацію про неї. та й мої люди змогли тільки дізнатись тільки про виграш над великими чемпіонами світу та про пару побиттів людей з верхівки. навіть те що вона дівчина я тільки, що дізнався.
- що ви хочете цим сказати? - нарешті перебила його Міра, яка пильно спостерігала за його діями.
- ви настільки засекретили інформацію, що мої кваліфіковані хакери не змогли зламати вашу систему. та не в цьому суть. я прийшов, щоб викупити номер 677)
- ні в якому разі - різко відповіла Міра - ми не продаємо наших людей. тільки здаємо в оренду - майже крізь зуби сказала Міра, адже це звучить ніби пацієнти, якийсь товар.
- я ж бачу по тобі, що тобі неприємно так говорити про пацієнтів.
- ми з вами не переходили на "ти". і я вже відповіла на ваші слова. тому ви або бронюєте, або йдете на вихід.
- добре) на який час можна орендувати ваших людей? - Міра побачила, що він настроєний серйозно і точно не відступиться.
- максимум 10 годин.
- тоді ви вже знаєте, що я зроблю)
- ви хочете на 10 годин забронювати нашу людину? - той махнув головою і Міра передала йому документи - ви подивитесь на всіх пацієнтів і вкажете кого саме ви.. - вона не встигла договорити, як її перебив Ентоні.
- номер 677, я прочитаю і сам все підпишу. завтра 16:00 я приїду і заберу її. оплата готівкою? - Міра лиш махнула головою і лишила Ентоні в залі очікування, щоб той спокійно прочитав документ - а ось і вихід..) - читаючи документ він знайшов те що йому знадобиться.
***
вихід і вхід в будівлю був один, а сама будівля розташована в середині густого лісу, під землею. одна ледве протоптана стежка вела на трасу де стояла заправка на якій лишали свої машини ті, хто відвідують відділ "експедиція". придурок в костюмі вийшов з будівлі, та ще раз оглянув свій тим часовий товар. Естер йшла за пвк в колі охорони. в голові дівчини вже закипала злість, коли вона дивилась в лице цій свині.
- хлопці зніміть з неї цей нашийник) - охорона його послухала і старались зняти ошийник та не виходило - чого ви там возитесь?
- бос, він не знімається - сказав один з чоловіків. ця свиня підійшла і подивилась у вічі дівчині.
- ти знаєш як зняти його? - спитав він і Естер відчула гидкий запах поту.
- тримайте дистанцію - він трохи відійшов, але запах не пропадав. його охорона також відчувала цей запах, але старалась триматися. та Естер це бачила - знаю, але потрібно, щоб ви відійшли - дівчина подивилась на охоронців показуючи, що цей запах і їй вже надоїв.
всі вони відійшли і охоронці нарешті змогли вдихнути свіже повітря. Естер з легкістю зняла нашийник і в її очах запалала злість.
