Божевілля / Психічно хвора

переговори

розмова Ентоні і Міри закінчилась на не дуже приємній ноті. тому Ентоні покинув приміщення "експедиція" і відправився до своєї машини. по дорозі він помітив, як охоронці тягли на собі непритомного чоловіка від калабані крові до машини. там він дізнався, що сталося від охоронців і тоді зрозумів. наскільки сильна, ця дівчина..

десь за 20 хвилин Міра пішла провідати Естер та дізналась, що саме вона зробила з тією свинею. а потім вона спустилась на -2 поверх.

цей поверх призначений для найбільше агресивних пацієнтів, яких не можуть контролювати. там стоять білі приміщення в яких з однієї сторони є скло яке дуже важко розбити. у цих кімнатах знаходиться неконтрольований пацієнт за яким спостерігають і стараються покращити його стан.

раніше тут сиділа Естер, та не довго. десь пару місяців коли Міри не було чи на роботі, чи вона була у відпустці. тільки тоді в меншому віці вона сходила з катушок без Міри.

так ось, на цьому ж поверсі знаходиться кабінет начальства. а саме директор, його замісник та ще пару радників та лікарів керували цим комплексом.

- можна? - постукавши Міра акуратно зайшла.

- заходь, Міра, щось трапилось? - відповів директор. сьогодні все начальство було у зборі. тобто 13 людей.

- у нас невеликі проблеми. вони зв'язані з Естер. - сказала Міра трохи з засмученим голосом.

- що вона на цей раз зробила, що ти аж сюди прийшла? - це зацікавило всіх, адже якщо щось траплялось, то Міра одразу це вирішувала.

до речі, начальство знає про помсти номер 677, та їм це також до вподоби. тому ніхто цим не переймався. клієнтів в них і так досхочу. тому за репутацію також перейматись не потрібно.

- вона нічого не зробила. просто до нас сьогодні прийшов один клієнт, який фактично хоче купити її.

- ви ж пояснили йому, що це не можливо? і що ми не продаємо наших пацієнтів - суворо запитав директор.

- звісно - ледве не викрикнувши відповіла схвильована Міра - можливо, щоб вам було легше подивіться відео запис з камер у приймальні.

- я з вами згідний - після його слів секретарка вивела відео на проектор, щоб усі присутні змогли побачити.

після перегляду директор нагрузився. він також не хотів втрачати такого особливого пацієнта, та щось в його голові блиснуло.