Приречені на Любов.Приборкувачка Лабіринту.

Прибуття

Велика коробка схожа на так звану "клітку" стрімко підіймалася в верх.Я розплющила очі.Мою голову охопив різкий головний біль. Не дивлячись на це в мене було тільки одне питання, де я?Я намагалася згадати хоча б щось, але ці всі спроби супроводжувалися різким головним болем.

В "клітці" було темно я нічого не бачила окрім червоних ламп які з'являються кожних 10-15 метрів.Я не знала що коїться тільки чула віддалений звук сирени.Де я, я не знала хто я, я теж не знала, чому нічого не пам'ятала теж не знаю.Від думок головний біль посилився, але крім болю підсилилася і тривога.Я вважала що треба знайти аби щось, щоб оборонятися раптом що.Я почала ритися в кишенях і дійсно де, що знайшла це був маленький
розкладний ніж.Чудово подумала я, є щось чим можна оборонятися, хоча чи знадобиться це?Адже залізна коробка рухалася занадто швидко, я думала що якщо у верху є стеля, то мене розплюще.Через ці думки можна було зійти з розуму.Я приклала долоню до лоба і відчула щось рідке на своїй голові.З голови стікав багровий струмінь крові. Тепер я розуміла чому в мене так болить голова.

Але в той момент мою увагу привернув, клубочок рудої шерсті поряд зі мною.Я не змогла зрозуміти, що це чи хто це, але за допомогою червоних ламп я змогла побачити руду ЛИСИЦЮ????? Що за тут твориться, яка лисиця?!??!Я відсунулася трохи далі, поки не в перлася спиною в якійсь дерев'яні ящики їх було багато дуже багато.Я поклала голову на коліна так я просиділа хвилин 5 поки не відчула як хтось до мене наближається  тут і дурному можна зрозуміти, що то лисиця.Мене це не якби як налякало, а раптом вона скажена?Але звір спокійно підійшов до мене і ліг поряд.Я не розуміла поведінки тварини, але мене заспокоював той факт що вона чи він на мене не напав, принаймні поки що.
Не дивлячись на страх перед твариною я вирішила її чи його погладити.На диво тварина доволі спокійно це сприйняла.Тому я трохи заспокоїлася, але думки що ця металева херня може не зупинитися мене лякали.
Я вирішила встати та спробувати зупинити ліфт.Я хотіла знайти якусь кнопку, щоб ліфт зупинився.Але біль в голові не дала це зробити, і я рухнула на холодну металеву підлогу.Я лежала на боку лицем до металевої стіни.Я відчувала себе без захисною і слабкою, тому просто так і лежала.Але я відчула щось вологе торкається моєї долоні я повернула голову і побачила лисицю.Вона без всяких хижих рухів просто лягла біля мене, а голову поклала мені на долоню.Так ми і б лежали, але цю всі "ідилію" перервала гучне наближення тої самої сирени.Цей противний звук різав вуха, а разом і підбирався до головної болі.Але не дивлячись на це я вирішила взяти себе в руки, не бути слабкою.Я піднялася в сидяче положення, голова не переставали боліти, але вже не так сильно.Коробка набрала швидкості, я вже готувалася до зіткнення як вона плавно зупинилася.Я сховалася за коробки та разом показала знак своєму новому другу лисиці, щоб він не виходив.З верху почулися голоси.Чоловічі голоси.Мене це насторожила я згадала про ніж який я знайшла я дістала його з кишені.