I

42 5 0
                                    

    Юний хлопець Лі Фелікс ледве зводить кінці з кінцями. Його звільнили з ще однієї роботи. Це була його остання. Кожен день починався однаково: Ранок, сварка з хлопцем,сніданку немає, через відключення світла, запізнення на роботу, і так далі. А зараз у Фелікса навіть роботи немає, і як йому сказати цю новину?
   -Ти знущаєшся?! Це була твоя єдина надія, Феліксе!-кричить на нього хлопець. Уджін-безробітний хлопець, що майже «сидить на шиї» у Фелікса.
   -Уджін, я обіцяю, я знайду, ще одну роботу,-починає Фелікс, але хлопець не дає йому продовжити.
   -Ти вже так цілий місяць мені обіцяєш! Якщо хочеш зустрічатися зі мною, маєш знайти хорошу роботу!-взуваючись, вигукує Уджін.
   -Уджі! Лишись! Не йди від мене, будь ласка!-вмовляє Фелікс,тримаючи за руку хлопця, що вже стояв біля дверей.
    -Я від тебе не йду, дурень,-забираючи свою руку, Уджін відкриває двері,-подумай над своїм життям, бувай.
     -Уджі!-вигукує Фелікс, але хлопець вже пішов.
  «Чорт..»,-єдине слово в голові у Фелікса. Він кохає свого хлопця, і може піти заради нього на все. Тому він сідає за компʼютер та починає шукати собі роботу. «Курʼєр, ні..Кухар, я один раз, майже не спалив кухню. О, офіціант! Якийсь «мажорний»заклад. Мене взагалі приймуть? Ну добре, ось моє резюме, будемо чекати до завтра»-з цими думками, Фелікс ліг до себе в ліжко, з надіями на завтрашній день..

           
                                              ***

    Фелікс прокидається від звуку телефона. Хлопець перевертається, щоб подивитися, хто йому дзвонить. «О БОЖЕ»-Фелікс швидко підіймає слухавку, та каже:
      -Добрий ранок!
      -Добрий, ви Лі Фелікс?-запитує голос, по той бік екрану.
      -Так, це я
      -Нас зацікавило ваше резюме, ви готові завтра до роботи?-запитує голос.
      -Так, звичайно, дякую велике!-відповідає Фелікс, та чує голос завершення дзвінка. Хлопець був дуже щасливий. На лиці з веснянками заграла радісна усмішка. Коли він востаннє усміхався? Десь позавчора, після того, як налагодив стосунки з Уджіном. Фелікс встає з ліжка, та розуміє, що світла знову немає. В нього банально не вистачає грошей на світло. Ну хочаб вода є. І оптимізм, який у Фелікса не забрати.
      Це в нього від матері, яка недавно померла. Вона потрапила в ДТП. Їй було 45.
Фелікс маму дуже любив. Вона йому привила любов до літератури, і тому зараз у хлопця велика кількість книжок. Коли є гроші, він завжди йде в книжковий за ще одною книжкою. «Не дешевше, просто прочитати її в інтернеті? Міг би мені щось купити»-завжди казав Уджін, коли хлопець повертався щасливий з книгарні. А що у батька з Феліксом? Батько був ще тою мразотою. Хлопець навіть його ніколи не називав «тато», тільки батько. Бо банально боявся його. Батько хлопця морально знущався на мамою та Феліксом. Але ніколи не підіймав руку. «Ще розкажеш комусь, що я тебе бʼю. Ми в очах оточуючих гарна сімʼя»-казав постійно батько Фелікса, коли той запитував його про це. Ще «тато» знущався над Феліксом, через його веснянки та довге, біляве волосся. Натомість, мати казала, що це хлопцю додає краси. Коли мати померла, хлопець не знав, як сказати батьку, що йому подобаються хлопці. Він був бісексуал, але більше йому подобались хлопці. Тому вирішив, батькові сказати саме так, аби зменшити шанси, на скандал. Але це йому не дуже допомогло. В перший раз, батько Фелікса підняв на нього руку. «Ти, бляха, хто такий, щоб таке мені казати? Це гріх!»-кричав на нього батько, поки Фелікс намагався не плакати. Це було б, як масло у вогонь. Поки на нього кричали, він вирішив, що треба потроху валити, поки ще раз не вдарили. Так Фелікс, і втік з дому. З великими зусиллями, але він зміг заробити собі на оренду квартири. І переселив туди свого хлопця, який уже на той час був безробітним. Отак, Феліксу не звикати бути самостійним.
       Фелікс нічого не може приготувати, бо вже як відомо немає світла. Тому він вирішив почитати книжку, яку він недавно купив, за свої майже останні гроші. Хлопець не вміє відриватися від книжок, тому майже за цілий день і трохи вечора, він зміг прочитати книжку. Проте їсти вже хотілось. Тому він випробував удачу на світло, і, ура! Світло зʼявилось через 8 годин! Це ще не погано, колись світла не було цілу добу. Тому Фелікс зварив собі макарони, та поклав до них соус, який вже тиждень стоїть  в холодильнику. Зʼївши все, Фелікс все прибрав. Все таки, не дуже коли в тебе в квартирі срач.  Тому все по прибиравши, Фелікс влігся на ліжко, та з надіями на завтра заснув.

Bon Appetit!Where stories live. Discover now