Bon Appetit!

IV

  Прокинувся Фелікс від сну. Вперше за вже місяць, у нього сни. Йому наснився, Хьонджін? З самого знайомства з хлопцем, у Фелікса були всі думки, зайняті Хьонджіном. Особливо після вчора. Закохався? Напевно. Проте боїться відносин. Боїться знову втратити. Його думки перервало сповіщення. Хтось відповів йому на його пост, у соцмережі. Фелікс виклав фото, де був біля ресторану, з підписом «моя нова робота :)». В коментарі було «Який гарний». Просто. Проте, хто йому міг таке написати. Уджін? Та він же з ним порвав. Якийсь рандомний хлопець? Не факт. Зайшовши на профіль коментатора, він побачив..Хьонджіна?! В нього є ця соцмережа? Так, в нього є Фелікса номер телефону, але це все! Проте через декілька хвилин, йому в особисті прийшло ще одне повідомлення, на цей раз анонімне. «Тікай звідти!»-Чому? Навіщо? Хлопець не зрозумів цього, і тому просто почав збиратися. Фелікс поїхав на велосипеді, все таки, погода була ідеальна. Йому навіть приїхати трошки раніше вдалось. І ось, Фелікс заходить в ресторан. Пусто. Нікого. Невже навіть Хьонджін ще не прийшов? Фелікс пішов на кухню,де були якісь дивні звуки. Трохи відкривши двері, Фелікс побачив картину: Хьонджін стоїть біля кухаря, який з порізаним пальцем.
              -Ти серйозно, просто порізав палець? Ти кухар, ти не маєш цього боятися. Поріж, в такому випадку, собі руку, аби більше не боятися.
             -В мене..я боюсь!-вигукнув кухар, коли Хьонджін дав йому ляпаса.
             -Вали звідси, аби я тебе не бачив.-коротко мовив Хьонджін, і кухар вибіг через задній хід. Фелікс трохи в шоці. Чому до нього такого ставлення не було? Невже Фелікс якийсь особливий?
             -Ти чого там стоїш?-почулось Феліксу з кухні.
             -А, вибачте, я трохи раніше прийшов,-промовив трохи з страхом Фелікс, заходячи на кухню.
             -Занадто ти допитливий.-відказав Хьонджін.-як доїхав?
             -А? Та, нормально-сказав Фелікс,-мені вже працювати пора.
             -Чекай,-підійшовши мовив Хьонджін, трохи нахилившись до обличчя Фелікса. Офіціант уже під землю міг провалитись від такого. Дивлячись на губи, Хьонджін продовжив,- у тебе щось на обличчі,-взявши за підборіддя хлопця, Хьонджін доторкнувся до чужих губ великим пальцем,-а ні, побачилось,-відпустивши Фелікса, сказав хлопець. Офіціант уже весь червоний від такого,-йди працюй вже, Ліксі.
     «Ліксі?! Це він мені?!»-проносилось в голові Фелікса, постоїв він так, і побачивши, що хлопець уже пішов до себе, Фелікс почав працювати. Все йшло ідеально, поки один із гостей не попросив нахилитись Фелікса до нього.
            -Тікай, хлопчина, звідси. Я тут працював. Пан Хьонджін-ненормальний.-промовив швидко клієнт, і вибіг з ресторану.  Фелікс ще опрацьовував інформацію, яку йому дали. З цими думками, він і закінчив свій робочий день. Вже збиравшись йти, він почув Хьонджіна.
           -Ліксі, зроби послугу,-підійшовши почав хлопець,-в мене завтра тут вечірка, а в мене немає офіціанта, зможеш прийти завтра?
            -А, ну добре,-завтра був єдиний вихідний Фелікса, але він погодився. Надто він закоханий.
            -Дякую,-промовив Хьонджін,-і ще одне,-підійшовши до Фелікса, хлопець взяв за підборіддя хлопця. Офіціант знову весь був червоний.-скажи, як тебе ще засоромити? Ти такий милий, коли соромишся.
             -Т-та ну вас!-трохи відійшовши від Хьонджіна, хлопець вийшов з ресторану.
             -Завтра на десяту вечора!-докинув хлопець, Феліксу, який вже пішов.