Крилата історія

10

Вони б так і дурачитися, якщо б до них, з під'їзду, не вийшов учитель.
Монома: Добрий вечір Айзава сенсей.
Шинсо: Добрий вечір.
Шота: Добрий. Т/І, давай додому, а то Хізаши мені мозок виїдає, що тебе досі немає.
Т/І: Вибач. Зараз іду.
І чоловік пішов назад.
Т/І: Вибачте хлопці, але мені треба іти.
Монома: Стій. Ти що, зустрічаєшся з...
Т/І: Ні. Ні, ні, ні. Я племінниця Айзави сенсея, а Ямада сенсей до нас сьогодні прийшли, бо в нас вечір кіно.
Монома: Цікаві все-таки в тебе гени, але цікавішими вони будуть в поєднанні з моїми.
На що, дівчина почервоніла.
Т/І: Все. Гарної ночі. Коли прийдете, напишете.
І дівчина швидко забігла в під'їзд, а хлопці пішли.
Т/І: Я дома.
Та як тільки вона зайшла на неї накинувся блондин.
Хізаши: Т/І, чому ти мені не сказала, що тобі подобається хлопчик? Ладно Шота, але ж мені...
Т/І: Що? Який хлопчик?
Шота: Блондин, з яким ти дурачилася.
Т/І: Монома? Та він просто друг?
Шота: Після дотиків рук до рук просто друга, не червоніють.
Т/І: Що? Шота! Не верзи дурниць!
Хізаши: Ех, як швидко час летить.
Шота: Ага, лиш недавно була закохана в тебе?
Т/І: Що? Та це було, ще коли мені було 5.
Та чоловіки посміялися і пішли разом дивитися фільм.
Вихідні пройшли і дівчина пішла до батька на стажування. По дорозі, вона зустрілася Токоямі
Т/І: Тату, ми прийшли.
Яструб: Т/Ііііі, Токоямі. Я такий радий вас бачити.
Токоямі: Досі не можу звикнути, що ти дочка Яструба.
Яструб: Перед патрулюванням, треба поїсти, тому сідайте.
Т/І: Я не хочу їсти.
Яструб: Навіть чай з тортиком?
Т/І: Який чай з яким тортиком?
Яструб: «1001 ніч» зі «Спартаком».
[Якщо вам не подобається це чай і торт, можете придумати, щось інше, просто я якраз це і їм, а цей чай я просто обожнюю]
Т/І: Ладно.
Токоямі: Невже Т/І, так легко підкупити?
Вони разом поснідали і пішли на патрулювання.
Протягом усього патрулювання, дівчина з хлопцем ловили злодіїв під наглядом старшого.
Ось ввечері, вони ідуть до Кейго додому.
Яструб: То ти рішила взяти геройське ім'я Шуліка. 
Т/І: Ага. 
Дівчина посміхнулася і батько її різко обійняв.
Коли вони прийшли, повечеряли і лягли спати. Так в них пройшло 2 тижні. Вони нарешті повернулися для школи.
Все було добре, до тих пір, поки не стався напад злодіїв і їх не поселили в гуртожиток.
Т/І: Та ми всеодно будемо бачитися часто, а кіно вечора, ми будемо робити?
Немурі: Будемо.
Т/І: А можна взяти моїх друзів?
Шота: Кого?
Т/І: Шинсо і Моному.
Немурі: Оооо, невже це той хлопчик, який тобі подобається).
Т/І: Ви зговорилися?
Хізаши: Ні. Але коли будете справляти весілля, покличеш.
Т/І: Ей. Та ми ж просто друзі.
Та старші просто посміялися.
Ввечері, вони все-таки зробили кіно-вечір разом з дівчиною і її друзями.
Після цього вечора, вона зрозуміла, що щось все-таки, в її сердечку, є до блондина.
Та час ішов. Почалися екзамени, від результатів яких, залежало, хто поїде на лісові збори.
[Я не пам'ятаю як воно називається, тому назвала так]
І причому, не тільки 1-А клас, а ще й 1-Б, тому дівчина постаралася здати як найкраще екзамени, що в неї і получилося. Теоретичну програму, вони здала найкраще, а практичну, другою.
Коли оголосили результати, було сказано, що 3 не здали екзамен, але всеодно поїдуть, тому, їх відправили збирати речі.
Т/І: Шота, а ти з нами будеш?
Шота: Звісно. Я ж ваш класний керівник.
Т/І: Тоді розбудиш коли будемо доїхати.
Шота: А не забагато ти хочеш? Ти завжди сідаєш в іншому кінці автобуса.
Т/І: Цього разу, я можу сісти позаду тебе.
Шота: З Мономою)?
Т/І: Та ти задовбав. З чого ти взяв, що він мені подобається?
Шота: Якщо б дехто не лишив любовного листа для Мономи, від свого імені, на столі, то я б і не знав.
Т/І: Що? І ти бачив все що я написала? Прям все?
Шота: Ага.
Т/І: Не кажи Міку і Півночі.
Шота: Подивимося.
Т/І: Еееей. Не чесно.
Та старший просто посміхнувся, потріпав молодшу по волоссю і допоміг їй зібрати речі.
Наступного ранку, два класи вже стояли біля школи, біля автобусу.
Т/І: Монома. Сьогодні в тебе є надважлива місія. Сьогодні ти моя подушка.
Монома: Я не маю право вибору?
Т/І: Не маєш.
Монома: Головне не заслюняв мене.
Т/І: Постараюсь, та не обіцяю.
Їм сказали сідати. Сикиджиро і Айзава сенсеї, були уже не своїх місцях, тому, дівчина з другом, швидко зайняли свої місця.
Т/І: Все, коли ми будемо під'їхати, попрошу розбудити.
Айзава: Добре. Сам вже знаю.
Дівчина посміхнулася і поклала голову на плече хлопця.
Т/І: Гарних мені снів.
І дівчина заснула. Всю дорогу, хлопець її обіймав і ні на секунду не відпускав.
Чоловік, хоч і не дивився за всім цим увесь час, але всеодно, відчував, що почуття дівчини будуть взаємними.
Через деякий час, вони приїхали. Дівчину розбудили і вивели на двір. Коли вона почула, що вони мають пройти увесь ліс, хитро посміхнулася, але не довго це тривало. Їх, грубо кажучи, з висоти скинули в ліс. Не очікуючи цього, дівчина впала і пошкодила крило.
Т/І: Аааай.
Дівчина заплакала. Але швидко витерши сльози, піднялася і пішла проходити ліс.
Хоч у неї була травма, але вона прийшла найперша.
Т/І: Я прийшла. Надіюсь не остання.
Айзава: Ти найперша прийшла. А що з крилом?
Т/І: Коли нас скинуло вниз, я пошкодила крило і не могла взлетіти.
Після цих слів, чоловік зло глянув на винуватців.
Айзава: Ходи, я допоможу тобі. Перев'яжу крило.
Т/І: Ага.
Дівчина пішла за дядьком. Виявилося, що їй треба вправляти крило.
Т/І: Це болить!
Дівчина почала вириватися, та її швидко зловили і скрутили. Дали в зуби рушник і поки дівчина стояла незворушно, поправили крило. Вона почала плакати.
Швидко перемотавши крило, щоб воно швидше зрослося. Коли уже стемніло, рішили трохи розважити молодших і поділили їх на команди.
Так получилося, що Т/І була в одній команді з Кірішимою і Бакуго.
Бакуго: Що? Та що вона з нами буде робити? Вона в перші ж секунди закричить.
Т/І: Не переживай, я не така сикуха і не побоюсь чогось там в темноті лісу.
Після цих слів, Айзава ледве зміг себе стримати, щоб не заржати в голос, адже згадав, як ще тиждень тому, дівчина злякалася кота в темноті.
Айзава: Хватить сваритися, ідіть готуйтеся.
Т/І: Монома, можна на хвилинку?
Монома: Іду.
Вони пішли в тихе укромне місце.
Монома: Ти щось хотіла?
Т/І: Так. Монома, ти вже давно мені подобаєшся. Не як друг, а як хлопець. Я надіюсь, що мої почуття будуть взаємними. Можливо це занадто неочікувано, але ти повинен це знати. Подумай на рахунок цього.
І дівчина втекла.
Айзава, зразу зрозумів, для чого дівчина покликала друга, тому підійшов.
Айзава: Ну що Т/І? Взаємно?
Т/І: Не знаю. Я сказала і пішла.
Айзава: Дурочка.
Т/І: Ей, ти підтримати маєш мене, а не знущатися.
На що чоловік посміхнувся і обійняв племінницю.