12

5 0 0
                                    

Не постукавши, в палату зайшов Бакуго.
Т/І: Ей, стукати не вчи...
Та не вспіла дівчина і слова сказати, як на неї накинулися з обіймами.
Бакуго: Боже, Т/І, ти така дура. Навіщо ти прикрила мене собою? А якщо б з тобою щось сталося?
Під час цього як він говорив, то почав плакати.
Т/І: Бакуго, я...
Бакуго: Вибач. Вибач мене за все. Я зі своєї мрією бути номер один, так ображав тебе. Вибач.
Та замість слів, дівчина просто обійняла хлопця.
Т/І: Все нормально. Я не ображаюсь.
Хлопець підняв голову і дівчина побачила, що він плаче.
Т/І: Бакуго.
Бакуго: Який я жахливий... Я не зміг захистити тебе. Через мене, в тебе згоріли крила...
За цим усім спостерігали інші.
Кірішима: Бакуго, ти не винен. Я міг прикрити вас двох, щоб не постраждав ніхто, але, я затупив.
Дівчина обняла їх обоїх. Після того, як вони вилізли з її обіймів, на дівчину набігла Міна зі сльозами на очах.
Міна: Т/Ііііі.
Т/І: Ей, ти чого плачеш?
Та дівчина не могла і слова сказати, адже довго плакала.
Цую: Ой, а що за блокнот?
Т/І: А? Та там, я малювала новий костюм і нове геройське ім'я.
Сєро: А можна глянути?
Т/І: Звісно.
Хлопець взяв блокнот і відкрив першу сторінку.
Іда: Ухти, це ти так гарно малюваєш?
Токоямі: О це що? Сквіджі? Це що таке?
Т/І: Нове геройське ім'я, адже Шуліка, мені тепер взагалі не підходить.
Тодорокі: Т/І...
Т/І: Все в порядку.
Кейго: Т/І, я прийшов... А що вас тут так багато?
Т/І: Тату.
Дівчина глянула на чоловіка і посміхнулася, але не так як раніше.
Тепер не було ні тієї яскравої посмішки, ні тих блискучих очей, ні тієї веселої і дивної аури, яку виділяла дівчина. Не було нічого. Вона була, як і всі інші люди, які втратили надію.
Кейго: Ти щось їла? Ти не хотіла при мені їсти і казала, що потім поїж.
Т/І: Зараз взагалі їсти не хочу.
Оджиро: Тобі треба поїсти. Ти не їла вже сутку.
Т/І: Я не хочу їсти.
Кейго: Навіть твій улюблений тортик з чаєм? Або крильця з сирним соусом? А суши?
Та на все, дівчина відповідала, що не хоче.
Дивлячись на таку доньку, у чоловіка на очах з'явилися сльози.
Токоямі: Т/І, тобі треба хоч щось з'їсти.
Дівчина глянула на друга, а потім і на батька.
Т/І: Добре, я поїм.
Почувши це, крилатий зразу поліз у сумку і замовив усім їжу. Навіть взяв трохи більше, адже знав, що має прийти Шота з друзями.
Коли принесли замовлене, через 10 хвилин, якраз прийшли Шота, Ямада і Каяма.
Кейго: О, привіт. Проходіть і беріть їсти.
Шота: Ого, не думав, що тут збереться увесь циганський табун.
Жінка зразу побігла до дівчини.
Немурі: Т/І~шечкаааа. Боже мій, дівчинко. Я так переживала за тебе.
Побачивши її стан і те, що дівчина вже не світиться як колись, жінка чуть не розплакалася.
Т/І: Немурі, тепер все добре, тому сідай їсти.
Дівчина дала їй їжу, і та, сіла біля неї їсти. Чоловіки також сіли їсти біля неї.
Шота: Ти щось писала в блокноті?
Т/І: Так. Якщо хочеш, можеш глянути.
В ту ж мить, чоловік взяв блокнот. На першій сторінці він побачив малюнок костюма.
Шота: Т/І, а що за...
Хізаши: Squeegee?
Т/І: Нове геройське ім'я. Шуліка, мені вже не підходить.
Хізаши: Стирачка?
Т/І: В мене ж лишилася ще одна причуда.
На очі чоловіка, набігли сльози.
Т/І: Шо...
Шота: Вибач, що не вберіг.
Та дівчина просто обійняла чоловіка.
Т/І: Все буде добре.
Коли усі нарешті поїли, їм дозволили, разом з постраждалою, вийти на двір.
Айзава: Давай Т/І, акуратно. Все добре.
Т/І: Шота, все в порядку. Я не впаду.
Після цих слів, дівчина перечипилися через поріг і почала падати, але її вчасно зловив крилатий.
Кейго: А казала, що не впадеш.
Дівчина вийшла повністю на двір і по привичці, розправила плечі. Після цих дій, не послідувало, привичного для неї шуму крил.
Немурі: Діти, давайте пограємо доганялки?
Міна: А давайте. Хто грає?
На гру погодилися всі, навіть Бакуго.
Цую: Т/І, ти граєш?
Т/І: Звісно.
Вони почали бігати один за одним.
Грали вони, десь зо пів години, адже потім, забрали дівчину на перевірку стану здоров'я.
Так продовжувалося, ще приблизно два тижні. І ось, нарешті дівчину виписують.
Т/І: Шота, а можна я з тобою до школи?
Шота: Якщо хочеш, то можна, але що б там не було, тримай себе в руках.
Т/І: Добре.
Чоловік поцілував дівчину в маківку і вони поїхали далі. Приїхали, коли вже як 5 хвилин ішов урок.
Айзава: Добрий ранок клас, вибачаюсь за спізнення, я ще забирав декого.
Після цих слів, у клас зайшла Т/І.
Момо: Т/І. Ти в порядку? Як твоє самопочуття?
Т/І: Та вроді би добре.
Айзава: Т/І, сідай на своє місце.
Вона сіла на своє місце.
Цілий урок, пройшов спокійно.

Крилата історія Where stories live. Discover now