Не постукавши, в палату зайшов Бакуго.
Т/І: Ей, стукати не вчи...
Та не вспіла дівчина і слова сказати, як на неї накинулися з обіймами.
Бакуго: Боже, Т/І, ти така дура. Навіщо ти прикрила мене собою? А якщо б з тобою щось сталося?
Під час цього як він говорив, то почав плакати.
Т/І: Бакуго, я...
Бакуго: Вибач. Вибач мене за все. Я зі своєї мрією бути номер один, так ображав тебе. Вибач.
Та замість слів, дівчина просто обійняла хлопця.
Т/І: Все нормально. Я не ображаюсь.
Хлопець підняв голову і дівчина побачила, що він плаче.
Т/І: Бакуго.
Бакуго: Який я жахливий... Я не зміг захистити тебе. Через мене, в тебе згоріли крила...
За цим усім спостерігали інші.
Кірішима: Бакуго, ти не винен. Я міг прикрити вас двох, щоб не постраждав ніхто, але, я затупив.
Дівчина обняла їх обоїх. Після того, як вони вилізли з її обіймів, на дівчину набігла Міна зі сльозами на очах.
Міна: Т/Ііііі.
Т/І: Ей, ти чого плачеш?
Та дівчина не могла і слова сказати, адже довго плакала.
Цую: Ой, а що за блокнот?
Т/І: А? Та там, я малювала новий костюм і нове геройське ім'я.
Сєро: А можна глянути?
Т/І: Звісно.
Хлопець взяв блокнот і відкрив першу сторінку.
Іда: Ухти, це ти так гарно малюваєш?
Токоямі: О це що? Сквіджі? Це що таке?
Т/І: Нове геройське ім'я, адже Шуліка, мені тепер взагалі не підходить.
Тодорокі: Т/І...
Т/І: Все в порядку.
Кейго: Т/І, я прийшов... А що вас тут так багато?
Т/І: Тату.
Дівчина глянула на чоловіка і посміхнулася, але не так як раніше.
Тепер не було ні тієї яскравої посмішки, ні тих блискучих очей, ні тієї веселої і дивної аури, яку виділяла дівчина. Не було нічого. Вона була, як і всі інші люди, які втратили надію.
Кейго: Ти щось їла? Ти не хотіла при мені їсти і казала, що потім поїж.
Т/І: Зараз взагалі їсти не хочу.
Оджиро: Тобі треба поїсти. Ти не їла вже сутку.
Т/І: Я не хочу їсти.
Кейго: Навіть твій улюблений тортик з чаєм? Або крильця з сирним соусом? А суши?
Та на все, дівчина відповідала, що не хоче.
Дивлячись на таку доньку, у чоловіка на очах з'явилися сльози.
Токоямі: Т/І, тобі треба хоч щось з'їсти.
Дівчина глянула на друга, а потім і на батька.
Т/І: Добре, я поїм.
Почувши це, крилатий зразу поліз у сумку і замовив усім їжу. Навіть взяв трохи більше, адже знав, що має прийти Шота з друзями.
Коли принесли замовлене, через 10 хвилин, якраз прийшли Шота, Ямада і Каяма.
Кейго: О, привіт. Проходіть і беріть їсти.
Шота: Ого, не думав, що тут збереться увесь циганський табун.
Жінка зразу побігла до дівчини.
Немурі: Т/І~шечкаааа. Боже мій, дівчинко. Я так переживала за тебе.
Побачивши її стан і те, що дівчина вже не світиться як колись, жінка чуть не розплакалася.
Т/І: Немурі, тепер все добре, тому сідай їсти.
Дівчина дала їй їжу, і та, сіла біля неї їсти. Чоловіки також сіли їсти біля неї.
Шота: Ти щось писала в блокноті?
Т/І: Так. Якщо хочеш, можеш глянути.
В ту ж мить, чоловік взяв блокнот. На першій сторінці він побачив малюнок костюма.
Шота: Т/І, а що за...
Хізаши: Squeegee?
Т/І: Нове геройське ім'я. Шуліка, мені вже не підходить.
Хізаши: Стирачка?
Т/І: В мене ж лишилася ще одна причуда.
На очі чоловіка, набігли сльози.
Т/І: Шо...
Шота: Вибач, що не вберіг.
Та дівчина просто обійняла чоловіка.
Т/І: Все буде добре.
Коли усі нарешті поїли, їм дозволили, разом з постраждалою, вийти на двір.
Айзава: Давай Т/І, акуратно. Все добре.
Т/І: Шота, все в порядку. Я не впаду.
Після цих слів, дівчина перечипилися через поріг і почала падати, але її вчасно зловив крилатий.
Кейго: А казала, що не впадеш.
Дівчина вийшла повністю на двір і по привичці, розправила плечі. Після цих дій, не послідувало, привичного для неї шуму крил.
Немурі: Діти, давайте пограємо доганялки?
Міна: А давайте. Хто грає?
На гру погодилися всі, навіть Бакуго.
Цую: Т/І, ти граєш?
Т/І: Звісно.
Вони почали бігати один за одним.
Грали вони, десь зо пів години, адже потім, забрали дівчину на перевірку стану здоров'я.
Так продовжувалося, ще приблизно два тижні. І ось, нарешті дівчину виписують.
Т/І: Шота, а можна я з тобою до школи?
Шота: Якщо хочеш, то можна, але що б там не було, тримай себе в руках.
Т/І: Добре.
Чоловік поцілував дівчину в маківку і вони поїхали далі. Приїхали, коли вже як 5 хвилин ішов урок.
Айзава: Добрий ранок клас, вибачаюсь за спізнення, я ще забирав декого.
Після цих слів, у клас зайшла Т/І.
Момо: Т/І. Ти в порядку? Як твоє самопочуття?
Т/І: Та вроді би добре.
Айзава: Т/І, сідай на своє місце.
Вона сіла на своє місце.
Цілий урок, пройшов спокійно.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Крилата історія
FanfictionХех, сумно напевно жити без батька, але гг, про це не задумувалася, адже батька їй заміняв дядько, до тих пір, поки не повернувся її батько. Історія в деякі моменти заплутана, але дуже цікава. Вона варта вашої уваги.