Погляд

39 1 0
                                    


Раптом дівчині відчула над своїм вухом тепле дихання.

- Лі... на..

Це був той самий голос, який вона чула ці три роки, майже кожен день.

Ліна підскочила, і якраз задзвенів дзвінок, який говорив про те, що на сьогодні вже її день закінчився.

- Лін, все добре..?

Занепокоєно спитала Стеша.

- так, все добре..

-АХАХ, а я й не думав що наша новенька така зашугана)

За спиною дівчини роздався сміх.

Це був сміх тома.

Ліна розвернулась.

Її великі сірі очі дивились прямо в очі тома.

Його великі карі очі... були чудовими, але не менш лякаючими.

Вони один одному ніби зазирали в душу.

Їхню стрілянину очима перервала Стеша.

- Лін, незважай, підемо прогуляємось.

- так, йдем.

Перед тим як вийти з класу, дівчина кинула свій останній погляд на тома.

Він ще досі дивився на неї.

Серйозно... та ніби трохи зацікавлено.

- придурок.

Промовила собі під ніс Ліна.

- та не звертай увагу. Ну... або можеш... все ж таки вся школа за ним ганяється... і популярність в нього є...)

- та він розбещений йолоп.

- ну подивимось... подивимось...)

Мій сонWhere stories live. Discover now