Кохання Завжди Поруч

Розділ П'ятий (2 роки тому/потому)

Вечір, студія.
Коли ви приїхали Діма допоміг дійти до квартири та посадив на диван. Ви вирішили подивитись шоу або фільм, що попадеться.
Т/і - Діма? - Не відволікаючись від екрану телевізора сказала ти.
Д - Що таке? - Навпаки, подивився на тебе.
Т/і - Мені потрібно тобі дещо сказати, але я не знаю як ти відреагуєш на це. - Поділилась ти своїми переживаннями.
Д - Ти щось кримінальне зробила? - Зробив спробу пошуткувати, тому що ти була дуже напружена, але спроба виявилась провальною. - Що сталось ? - Вже серйозно запитав в тебе.
Т/і - Я вже рік працюю з вами, чесно я рада що попала в такий колектив і вилилася в нього. Ви всі дуже привітні, веселі, добрі, просто чудові люди. І ти не знаєш але я не закінчила навчання, тому що виникли деякі проблеми і я пішла в акамку. Зараз я відновила документи і вже з цього навчального року йду на навчання. Я довго думала як сказати це вам.. - Ти перевела дух та хотіла продовжити але тебе перебили.
Д - Коргі, заспокойся все добре.
Т/і - Угу. Чому я почала цю розмову,на час навчання я не зможу працювати у твоїй команді.. - Договорила ти та перевела погляд на Діму.
Д - Скажу чесно, мені дуже не хочеться втрачати такого змінного члена команди. Але я радий що ти продовжиш своє навчання. І ще, ми будемо підтримувати зв'язок ?
Т/і - Я дуже хочу щоб ви мене не забували, тому зв'язок підтримувати будемо. - Щасливо та з посмішкою сказала ти та обняла Діму.
Т/і - Ай ай ай..
Д - Що таке? - обірвав обійми запитав Діма.
Т/і - Нога, зачепили ногу..
Вечір ви провели далі за переглядом фільму.
Наступного дня коли вся команда мала роботу на офісі ти розповіла що залишаєш команду та пояснила чому. Усі були засмучені, тому що невідомо чи повернешся ти після навчання назад та чи протримається ваша дружба на відстані..
І вже через тиждень усі твої речі були зібрані, деякі вже відправлені поштою до батьків, з тобою залишилось дві сумки та валіза.

Біля аеропорту.
Ви стояли біля стійки реєстрації, сумки ти вже здала. Тебе вирішили провести а саме Діма та Сударь, з іншими ти попрощалася вчора ввечері. І тут вже оголошують твій рейс.
Т/і - Ну що? Бувайте? - Запитала ти.
Д - Йди сюди. - Покликав він до себе та відкрив руки для обіймів. Ти з розбігу просто влітаєш в Діму та відчуваєш як заду тебе обнімає Сударь.
Н - Так, не забувай писати та дзвонити, домовились?
Т/і - Так, домовились.
Д - Все біжи, і не плакати. А то вже відчуваю що футболка мокра. - Сказав Діма та потріпав тебе по волосі так само зробив Нікіта. Вони відростити та почали махати тобі коли ти вже йшла на реєстрацію.
Н - Щось мені дуже сумно.
Д - Так.
Н - Вона єдина дівчина яка зависала зі мною в іграх, ех..
Д - Тебе тільки це засмутило? Серйозно?
Н - Я хотів розрядити обстановку. Поїхали по плану який ще зробила Коргі в нас через дві години зйомки хованок. - Нікіта ще раз подивився у напрямку куди ти пішла, розвернувся та пішов на вихід. Та зробив і Діма..