Монах.

8 0 0
                                    

Снилися мені дороги бувало.
Ті дороги, якими ще ніхто не блукав.
Оманливими, ноги стирала недбало.
Все, лиш би мене ніхто не зшукав.

Нутро — муза квітчастих рядків.
Турбує мене безжалісно у снах.
Від безликих тікала безліч разів,
Бо дух мій насправді — монах.

Мені стежки чужді, що пройдені навпіл.
Сторонні ті люди, що долі списали,
Ті, що душу свою відділили від тіл,
Бо виявляється, не своє життя проживали.

Незнайомі мені ні шляхи, ні блукаючі люди,
Ні млявість, що несуть у життя.
Я граю власного буття етюди,
Інакше то не мудрість, а просто сміття.

1 грудня 2023.

🎉 You've finished reading Перша збірка поезій. «Світання мудрості» 🎉
Перша збірка поезій. «Світання мудрості»Where stories live. Discover now