Чонін невідривно витріщається на екран телефону, спостерігаючи як спливають години. Вже шоста. Ніхто так йому і не зателефонував. Ну а чого він власне хотів? Хто захоче брати до себе того, хто змінює вже п’яту роботу через власну тупість? З останньої його вигнали, бо він вже третій раз плутав адресу для доставки. Ян прикриває очі і тяжко зітхає. Треба щось робити, бо гроші закінчуються і з чарівної тумбочки він їх не витягне, там пусто. Тільки Чонін знову заходить на вкладку з вакансіями на екрані з’являється дурна фотографія Хьонджіна, повідомляючи про вхідний дзвінок.
– Привіт, Ніні. Як твоя співбесіда?
– Знову провал, – Ян завалюється на ліжко. – Я абсолютно нікому не потрібен
– Чудово, – Хван наполегливо чимось шарудить на фоні
– Так, Хьонджін, просто неймовірно. Що ти там робиш?
– Ховаю вафлі від Синміна, поки ніхто не бачить. В офісі пахне морозною м’ятою, коли він злиться
– Ти одержимий, знаєш? Чому просто не скажеш йому, що він тобі подобається? – Чонін в житті дотримується принципу: чужа драма відволікає від своєї
– Бо він буркотливий занудний економіст. Знову скаже, що я дурний і нічого не знаю. А що він взагалі знає той Кім Синмін? Так, я не про нього подзвонив розповідати
– А про те як чудово, що мене знову не взяли
– Так, бо у нас є вакансія. SMM-менеджер. Фелікс йде в декрет, а продвигати нас комусь треба. А ти якраз маркетолог чи хто там з цим пов’язаний
– Мг, який не займався цим ніколи в житті і прогулював пари
– Ніколи не пізно. Тобі треба робота чи ні?
– Треба, – неохоче погоджується Ян
– Тоді я прийду за тобою завтра зранку. Все, мені треба тікати з місця злочину. Цьомки-бомки
Хьонджін відключається, Чонін ще раз важко зітхає. Зрештою, нічого не станеться, якщо він просто спробує ще один раз.
~~~
– Тож, запрошую тебе до нашого творчого і не зовсім дому, – відчиняє перед молодшим двері Хван
– Взагалі-то, я тут вже був. Я навіть знаю, де твоє робоче місце
– Коли це?
– Коли забирав тебе після Нового року, бо ти не хотів йти, тримав свої викройки і казав, що це твої діти
ВИ ЧИТАЄТЕ
Аромати долі
FanficЧонін підвисає на кілька секунд, роздивляючись чоловіка у класичному костюмі. Сорочка, що ідеально облягає груди. Закочені рукава, що відкривають вигляд на руки з виступаючими венами. Здається, від нього пахне чимось солодким, але уловити складно. О...
