Не для того, щоб ти вкусив

Частина 21

У віллі було тепле підлогове опалення. Повернувши посвідчення особи до кімнати, Шен Чжуа відчув, що всередині стало трохи жарко. Спочатку він хотів відчинити вікно, але, побачивши, що Чі Ле одягнений лише в футболку з короткими рукавами, вирішив цього не робити. Натомість він пішов до шафи та знайшов тонку худі.

Він повернувся до ліжка та почав роздягатися.

Чі Ле саме їв чіпси і, піднявши голову, випадково побачив цю сцену. Він навіть забув продовжити їсти чіпси, які тримав у руці.

Шен Чжуа нахилився, легенько потягнув одяг вгору, оголивши живіт та талію. Перед очима Чі Ле знову з'явилася знайома лінія мускулатури, усе на фоні білої шкіри.

Чі Ле ковтнув, відчуваючи запаморочення від сцени перед собою.

Шен Чжуа напружив спину, як дрімаючий леопард, і, піднімаючи одяг, поступово оголив широкий торс та струнку шию.

Погляд Чі Ле ковзав угору-вниз, затримуючись на кожному м'язі.

Шен Чжуа глянув на нього своїми темними очима.

Їхні погляди зустрілися.

Чі Ле застиг, на мить втративши здатність реагувати, з невинно розгубленим виразом обличчя.

Він кинув чіпси в рот, легко розжував, але відчуття голоду не зникло, а його погляд залишався прикутий до Шен Чжуа.

Чорт, жити з майбутньою дружиною – це справжнє випробування.

Шен Чжуа подивився на нього прямим і інтенсивним поглядом, що змусило його засміятися. Він зняв одяг і кинув його на голову Чі Ле, кажучи: "Що ти витріщаєшся?"

Чі Ле на мить стало темно перед очима від одягу, що накрив його, і це нарешті повернуло його до тями. Він застиг на місці, не насмілюючись знімати одяг, згадуючи побачене тільки що.

"Я тебе питаю." Шен Чжуа легенько постукав його по плечу. "Гм? Маленький друже, молодший за мене на одинадцять місяців і три дні?"

Чі Ле мовчки посунувся вперед: "...цей малюк закрився в собі і тимчасово не має наміру розмовляти."

Шен Чжуа підняв одяг на його голові, трохи нахилився і, зустрівшись з ним на близькій відстані, сказав: "Дивлячись на свого старшого брата, ти отримав його дозвіл?"

Чі Ле втупився в його прес, кліпнув і різко відвернувся.

Шен Чжуа подивився на його почервонілі вуха кілька секунд, усміхнувся, випростався, натягнув тонкий светр, випрямив поділ і закрив останній шматочок шкіри.