Не для того, щоб ти вкусив

Частина 27

На зворотному шляху з кемпінгу всі трохи розслабилися, але програма зимового табору не дозволяла нікому байдикувати. Автобус відвіз усіх на найближчу ферму, де вони могли збирати полуниці.

Чі Ле йшов полуничним полем з бамбуковим кошиком, підкотивши штани на джинсах, а на рукавах його светра застрягли кілька сухих полуничних листків. Він нахилився, зірвав полуницю й кинув її в кошик, виглядаючи трохи знудженим, і сказав із ноткою розчарування: "Як це можливо, що полуниці ще є взимку?"

Через те, що вчора він був на кемпінгу на горі, він не мав змоги потренуватися в баскетболі. А оскільки наближався день домовленого матчу, він планував піти на баскетбольний майданчик неподалік разом із Шен Чжоу одразу після повернення у віллу. Але його привели сюди збирати полуниці, і він почав сумніватися в сенсі свого життя.

Цзян Чен сміявся поруч із ним: "А коли ти їв полуниці взимку, чому ж тоді не запитував, як це можливо?"

Чі Ле не хотів слухати і запхав полуницю собі в рот, щоб не чути більше, але, обернувшись, побачив, що Шен Чжоу дивиться на нього з незрозуміло холодним виразом обличчя.

Чі Ле кліпнув очима, прослідкував за поглядом Шен Чжоу і, поміркувавши, підняв чисту полуницю й обережно підніс до рота Шен Чжоу.

Шен Чжоу з'їв полуницю, і його вираз обличчя трохи пом'якшав, хоч вигляд він мав ще трохи холодний.

Чі Ле піджав губи і пригостив його ще однією великою червоною полуницею. Цього разу Шен Чжоу виглядав задоволеним і навіть сам підібрав кілька полуниць і поклав у його кошик.

Чі Ле про себе промовив "дитячість" і зрозумів, що Шен Чжоу просто мусив мати більше полуниць, ніж Цзян Чен! Чі Ле трохи турбувався: що ж йому робити? Здається, його майбутня дружина трохи ревнує.

Коли вони закінчили збирати полуниці, вже була пізня година, і всі були добре забруднені. Повернувшись, Чі Ле першим ділом прийняв душ. Після душу він із задоволенням сів на стілець з мискою полуниць, які сам назбирав, щоб поласувати.

Коли настала черга Шен Чжоу йти в душ, Чі Ле раптом згадав, як той виглядав, коли піднімався з гарячого джерела вчора ввечері. Його щоки розпалилися, і він швидко опустив голову, щоб не видати себе.

Чі Ле не наважувався більше думати про це. Щоб уникнути того, аби знову дивитися на м'язи пресу Шен Чжоу, він рішуче взяв книгу, відсунув полуниці вбік і серйозно взявся за виконання домашнього завдання на зимові канікули.