Справа кохання

Розділ 1

Драліель Еліс.

Мої очі читали все, що було написано на цьому нікчемному аркуші. Фотографії трупу немає, отже треба буде піти в морг до Саймона. Саймон Журль — це молодий, але досвідчений фахівець. Він із закритими очима може розпізнати, що сталося із людиною, яка ще була жива годину тому.
Це свята людина, яка завжди і без промахів може сказати всі хвороби, а також види смерті.

— Жертва Орест Лукович, 34 роки, не одружений, з рідних тільки є матір — Лора Лукович. Ворогів офіційно немає, дітей також немає. Скучне життя. І чому це розслідування доручають другому детективу, а не мені?

— Місіс Драліель, не перебільшуйте. Поліція доручає виконання справи вам, а також і другому детективу.

—Так чому поліція не може розслідувати це вбивство?

Мій холодний погляд впав на містера Вільренга.

— У поліції і так багато клопотів. Ми всю потрібну інформацію будемо давати вам.

— Наприклад?

— В банку «Gold», хтось викрав велику суму грошей. Цю справу доручили нашому участку. А це розслідування ніхто не хоче брати.

— І сміття ви даєте мені і цьому другому детективу?

Майор тільки зітхнув і подивився у вікно.

Його мовчання дало багато чого знати. Я кладу аркуш паперу на стіл, і розлючено розвертаюся до дверей.

— Пробачте містере Вільренг, але за цю справу я не буду братися. Якщо навіть поліції не цікава вона, то мені тим більше.

Містер Вільренг ще щось хотів сказати, але я грюкнула дверима. Якийсь поліцейський підозріло дивився на мене, але зараз я не цікавлюся його думкою.
Це боляче.
Мої ноги самі ведуть до виходу із відділу поліції, але я чую крик.

— Почекайте, місс Драліель!

Я не дуже хотіла повертатися до цієї людини, але все ж таки мусила це зробити. Моє тіло повернулося до людини, і я побачила Саймона.
Він підбіг до мене та глибоко вдихав тепле повітря.

— Містере Журль, рада вас бачити. Щось ви хотіли запитати в мене? Я трохи зайнята і спішу.

— Так, так.. Я чув вашу суперечку з майором Вільренгом. Це звучить божевільно, але подумайте над цією справою. В середу, я хочу показати вам дещо на тілі трупа. Звісно, мені здається, що там щось більш цікавіше. Я не на сто відсотків впевнений в цьому, отже не можу зараз сказати свої припущення.