В пошуках ідеалу

Частина 4

                                                                             Коли відкриті карти

Вийшовши з будинку Максвелів, інспектор Янг сів в машину. За кермо сів його вірний помічник детектив Джордж Палмер, і провернувши ключ запалювання запитав:

-Лейтенанте, ви йому вірите?

-Начеб то все нормально з його алібі, але мені щось не дає спокою. Не знаю що, але я йому недовіряю.

Палмер плавно натиснув на педаль газу і службовий «Шевроле» неспішно двинувся до відділку.

-Треба ще взяти ордер і обшукати будинок Фраїв, може там щось знайдем, – бурмотів інспектор, - хоча навряд.

Янг задумався тримаючись за підборіддя.

-Джордже, давай до тієї Рейнс.

-Навіщо?

-Хочу поставити якесь запитання, яке ще не знаю, але в мене є передчуття, що вона знає більше, ніж сказала.

-Як скажете, інспекторе.

Мадам Рейнс зустріла їх з радістю, хоча і з насторогою. Так багато поліцейських за один день для неї було занадто багато.

-Місіс Рейнс, може ви все ж таки бачили щось незвичне минулої ночі, або на передодні, чи з ранку? – запитав Янг.

-Та що я тут можу бачити? Ходять люди, їздять машини. Більшість людей я не знаю, – вона задумалась. - От місіс Вотерс сьогодні вивела свою собаку на вигул в сім хвилин на восьму, і той клятий пес, знову нагадив мені на газон. Так це буває кожного ранку, – вона знову задумалась. - Містер Ланж із сусіднього будинку о восьмій викинув більше сміття, ніж зазвичай. - Це незвичне? – запитала бабуся.

-Я цікавлюсь усім, що пов'язано з Фраями і їх будинком, - терпляче сказав Янг.

-А, вас цікавить Патрік та Діана, - посміхаючись продовжила бабця. - Приємна пара. Вона - красуня, та й він нівроку. Видний джентльмен. Завжди ввічливий. Працює в банку.

-Я це знаю, мадам Рейнс. Ви казали, що бачили його вночі.

-Так, бачила. Мене здивувало, що він в такий час кудись їде. Зазвичай, містер Фрай після сьомої приїздив додому і вже нікуди не виїздив. А тут вночі... - вона загадково примружила очі і змовницьким шепотом продовжила, - та ще й ніс щось під рукою. Я подумала, що то сміття, але в такий час, та ще й поклав його на заднє сидіння авто... Ні, то було не сміття. Порядні люди на задньому сидінні сміття не возять.