Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 39. Легковажний Лорд Ада

У цей момент вони зрозуміли, чому навіть практики рівня Золотого Ядра визнають її своєю пані. Так як вона могла виробляти так багато еліксирів, наскільки лякали її можливості в алхімії? Швидше за все, багато алхіміків не могли навіть зрівнятися з нею!

Так само вони не могли не поставитися цим питанням, адже кінь і вихованці пані були надто чудові, чи могло бути, що їх годували подібними еліксирами? Інакше, як міг пухкий білий вихованець раптово стати більше лева? Його лютий вигляд викликав більше страху, ніж у інших лютих звірів.

Вони так і не зрозуміли, як старий Білий врятував патріарха Фен від Бойових Предків, що нападали на нього, на піку сили. Але тепер здавалося, що відповідь полягала в еліксирах, які він вживав!

Схвильовано отримавши зілля, вони оглянули їх, тримаючи в руках. Воїни не знали, що це за еліксири. Проте пані сказала, що для їхнього захисту тут знаходилося чотири культиватори Золотого Ядра, тому вони сіли, схрестивши ноги, спорожнили свої пляшки та почали культивацію.

Фен Цзю поглянула на тих гвардійців, які розпочали тренування після прийому еліксиру. Вона передала справи вдома Ленг Шуань і Ленг Хуа, щоб подбати про них. Зрештою, її батько нещодавно просунувся вперед у своїй силі. Тепер гвардійці Фен робили ті самі кроки. Деякі дрібниці в клані не могли залишитися поза увагою.

Цими днями вона варила еліксири у просторі. А якщо ні, то не знайшлося б так багато ліків, щоб забезпечити всю гвардію. Більше того, Муронг Бо не міг зберігати спокій і повинен зробити свій хід протягом кількох днів.

Коли дівчина пішла в інші свої справи, вона побачила трьох постатей недалеко попереду. Вона перевела погляд на них, і на її чудовому обличчі з'явилася посмішка.

- Лорде Ада, навіщо ти прийшов сюди? - Вона чула, що цього хлопця не було видно у ці дні. Це змусило її подумати, що він продовжить сидіти під замком у своїй кімнаті. Зненацька він з'явився сьогодні.

Зітхання! Насправді вона хотіла сказати йому залишитись у дворі ще на кілька днів! Вона не могла винести, коли він дивився на неї так привабливо, ах! Вона боялася, що одного разу вона не зможе не накинутися на нього та з'їсти його.

Лорд Ада не усвідомлював, що вона дуже обережна. Коли він побачив її обличчя, сповнене усмішкою з вигнутими бровами, він давно відкинув те, що вона сказала про нього в глибині його свідомості, тому що він побачив її усміхнене обличчя. Його серце зраділо, бо він побачив її усміхнене обличчя. Незважаючи на це, він все ще прикидався холодним і байдужим. Він так само байдуже подивився на неї і перевів погляд навколишній краєвид.