Чарівний Примарний Лікар Книга 2

Частина 20. Старого патріарха Фена викрали

*Резиденція Фен*

До глибокої ночі все було мирно та тихо. Північ була часом, коли люди найсонливіші. Хоча в резиденції Фен і були люди, що охороняли її, проте темна постать проникла сюди зовсім непомітно і увійшла у двір патріарха Фена.

Пролунало іржання. Коли старий Білий побачив, що людина в чорному одязі схопила патріарха Фена, він підлетів і відкрив рота, намагаючись вкусити його. Тим не менше, людина в чорному одязі кинула в нього трохи порошку і той, видавши стогін, упав на землю, перш ніж знепритомніти.

Чоловік у чорному озирнувся на старого Білого, який розтягнувся на землі, перш ніж змахнути рукавами і швидко зникнути вночі.

*Рано наступного дня*

Гуань Сі Лін був у кімнаті Фен Сяо, і коли він не побачив патріарха Фена, він запитав:

- Батьку, дідусь ще не прийшов?

Притулившись до каркаса ліжка, Фен Сяо похитав головою і відповів:

- Я не бачив його зранку, можливо, він ще не прокинувся.

Протягом цього періоду одужання, за допомогою ліків та таблеток його тіло відновлювалося дуже швидко. Тим не менш, груди все ще боліли, коли він кашляв. Його сила та енергія також відновилися на 70-80%. Однак через внутрішні травми він не міг навіть голосно говорити, не нашкодивши собі.

Саме через це його дочка зробила спробу вирушити до Лісу Дев'яти Пасток, згадавши дещо про пошук інгредієнта, щоб зробити для нього мазь.

Вона просто пішла на кілька днів, а він ставив питання, коли вона повернеться, і не міг не хвилюватися, чи зіткнулася вона з якими-небудь небезпеками.

- Ти випив усі ліки вчасно, які мала Цзю залишила тобі? Почуваєшся вже краще?

- Мм, краще, але я не можу користуватися ці. Як тільки я пробую це зробити, відчуваю пекельний біль. - Фен Сяо засміявся і сказав:

- Насправді це вже дуже добре. Якби не чудодійні медичні навички малечі Цзю, боюся, я не зміг би вижити.

- Тобі зовсім не потрібно турбуватися, тату, - мала Цзю сказала, що ти зможеш повністю одужати. Оскільки вона так сказала, це має бути правдою. Однак для повного відновлення твого тіла потрібно деякий час, і це теж добре. Після того, як твої рани повністю загоються, ви зможете вдосконалюватися на самоті. Я вірю, що твоя сила виросте, як на дріжджах.