МІРІЙЦІ

ЛЕГЕНДА

Відсунувши кришку,мун побачила засохшу мумію,замотану в тканину,точніше те що від неї залишилось.Обережно відсунувши клаптик тканини який прикривав шию,мун побачила медальйон про який казав їй помираючий батько,через декілька секунд після того як вона зняла його с тіла,пролунав потужний вибух і склепіння храму остаточно почало руйнуватись.Але мун нероздумуючи побігла до виходу,ухиляючись від уламків,за пару кроків до виходу вона спіткнулась і упала,але зуміла піднятись і вистрибнути до того як вихід остаточно завалило.
Йдучи до свого селища,і розмірковуючи що їй далі робити,відчула різкий біль в руці,уже дійшовши до печери де вони жили, вона знепритомніла.Після того як напали адарки,на деревах жити було небеспечно,тому мірійці перейшли в печери,які сформувались під час геологічного минулого планети.
Відкривши очі мун побачила що лежить біля вогнища,а біля неї сидить її подруга енті
- Як ти себе почуваеш,- спитала енті перев'язуючи руку,- у тебе дуже глибока рана на руці
- Дякую уже краще,- ніжністю в погляді відповіла мун,- я довго спала?
- Два дні,ти марила,і згадувала свого батька
- У мене був медальйон,де він?
- Його забрали старішини
- Мені негайно треба зними зустрітись,- сказала мун,але енті її зупинила
- Лежи,я сама їх покличу.
За декілька хвилин старішини уже росповілали легенду,про те що декілька мільцонів тому на планету,зробив аварійну посадку корабель,це були дуже розвинені істоти,їхня цивілізація дуже стара старіша навіть за всесвіт.Відремонтувавши корабель,вони залишились,і навчили наших предків мові,письму і іншим корисним речам,а щоб їх знання невтратили вони залишили книгу а медальйон ключ розділили на дві частини.
Одну частину якого і знайшла мун,але нажаль всі згадки де знаходится і книга і частина ключа незбереглися.Однак э можливість дізнатись про подальшу долю книги та ключа.Треба піти на заборонені землі Кен-ту-на там за переказами живе бог темряви Керу,і його підопічні,жахливі монстри,Селуни
- Старішина сул,а хто такі Селуни?,- спитала енті
- Селуни- це підземні монстри без голови з довгими шипами на спині,зігнутими колінами назад ногами на яких довгі зігнуті кігті,а на тулубі довгі щупальця,якими вони хапають свою жертву та розривають на шматки.