МІРІЙЦІ

ПОЛОН

Мун та Енті,прокинулись від холоду,вогнище згасло й смалоскип теж.В повній темряві вони ледь знайшли свій одяг.
- Мун ти відпочила,-з задоволеним лицем спитала Енті.
- Так,мені ще небуло так добре,а тепер треба знайти вихід звідси,в темряві це буде складно зробити
- Чому складно,я зараз зроблю ще один смалоскип.
Уже через дві хвилини,смалоскип горів,і тут нічого дивного нема.Енті взяла дрючок,зняла з розірваних трупів ганчір'я,намотала вмочила в щось схоже на нафту.Цієї рідини на планеті було вдосталь,але треба було,почекати декілька секунд щоб вона загорілась.
Вони йшли недовго,в кінці темної та сирої печери,виднілося денне світло.Серця дівчат забилися частіше,побачивши вихід.
Вийшовши з печери,на них чекав неприємний сюрприз,їм перегородив дорогу бойовий корабель з десятком озброєних Адарків.
- Ну що добігались!?,-з недоброю посмішкою вимовив Бірин,- Мені довелося добре попріти щоб знайти вас,а поки я вас шукав,знищив декілька селищ,знаєте вони так добре палали,що мені навіть стало їх шкода!
Мун кипіла від люті,та різким ударом ноги збила з ніг одного Адарка,швидко вихопила в нього зброю,прицілилась та хотіла вистрілити в Бірина,та зброя неспряцювала.
- Яка ти в нас хоробра,напевно характер батьків,- він підійшов до неї забрав зброю,взяв її за підборідя,- Ти неврахувала маленької деталі,наша зброя реагує тільки на нашу днк.Закрийте їх та поставте подвійну охорону.
Корабель здійнявся та полетів.На містку Бірин доповідав володарю що схопив їх,і незабаром буде.
Мун та Енті сиділи на підлозі тримаючись за руки.
- Мун як ти думаєш,що знами буде?
- Незнаю Енті,але поки ми разом,нам ніщо незагрожує.