Приснилась мені щось імла уночі,
В ній були павуки величезні.
Хтось голосно та істерично кричить.
А потрапиш в імлу - швидко щезнеш...
На другу ніч частіше прокидався -
Прийшли реальніші й страшніші сни...
Що люди, з ким постійно спілкувався,
Всі зникнуть, як все буде добре в них.
Адже говоримо ми про проблеми -
Як їх нема, тоді мовчимо часто.
Хоча... Бували в нас і інші теми.
Та набагато рідше, на нещастя.
Це сон. Та як збігається з життям.
Проблем немає спільних - до побачення
Ті кажуть, хто близьким здавався нам.
Де павуки, блять? Краще вас би бачити
