Мишенята крихітні тихо скиглять під вікном.
Але мишенята ці... Вмерли вже давним-давно...
Якщо підеш наодинці вулицей вночі гуляти,
Перестріти по дорозі можуть тебе мишенята.
Мозок висмокчуть та очі, зжеруть все твоє обличчя,
Та підеш із цього світу з ними ти у потойбіччя.
І нічого тут не зробиш. Пізно щось уже робити.
Менше треба по ночам було вулицей ходити.
Не побачиш ти ніколи друзів та свою родину.
А на цвинтарі порожню закопають домовину.
Не гулять тобі ніколи більше вже при світлі дня...
Ти тепер вже не людина. Мертвий ти – як мишеня!
І не треба йти до рідних, щоб у вікна покричати –
Це даремно, бо тебе чують тільки мишенята.
Мертві і бездушні тварі. Вір мені або не вір.
А, як хочеш їх зустріти – виходи вночі надвір.
