•Зів'ялі квіти•

7 Частина.Мені було складно, але я змогла

Понеділок
Цієї ночі земля вкрилася намороззю, а на ставку біля берегів плавала тоненька крига. Уранці, на диво, небо було чистим і ясним. Повітря було легким, духмяним, і хвилювало, як чисте виноградне вино.
Ніка прокинулась. Сьогодні вона мала внести деякі корективи в свою з Костею дружбу. Їй було дуже страшно, адже вона не хотіла втратити друга, та все йшло до того.

Школа...Ніка стоїть на порозі, і не наважується зайти. Сьогодні все здається таким безбарвним і напрочуд бридким. Постоявши трошки, дівчина збирає волу в кулак, і ступає на поріг. Її зустрічає Аня

-Привіт, Ніко. Рада тебе бачити. Ти знаєш, що Кості сьогодні нема? Він захворів, ну, вдає хворого. Я телефонувала йому, він відмовився говорити. - Аня весело підбігла до Ніки, і почала щось тороточити. Дівчина змогла зрозуміти тільки те, що Кості сьогодні на уроках немає.

-При-и-и віт. Ні, не знала. - Ніка дужче стиснула в руках портфель, і, не звертаючи увагу ні на що, попрямувала до класу.

-Та що з тобою? Ви що, посварилися? - кричала вслід нічого не розуміюча Аня. -Ви чи подуріли всі?
***
Відсидівши всі уроки, НІка вирішила покінчити з цим раз і назавжди. Вона рішуче пішла в сторону Костиного будинку.
***
Через 50 хвилин дівчина стояла перед домом.
Вона несміло натиснула на дзвінок, і в ту мить двері відкрилися.

-А...Ніко це ти? Ну що ж, заходь.-Сумним голосом від запросив вене зайти. Чесно кажучи, вигляд у нього був дійсно не дуже. Напевно, трошки захворів.
***
-Костю, я думала над тим, що ти сказав мені у п'ятницю. Зрозумій, ти для мене просто друг, як би я сильно не хотіла, у нас нічого не вийде.- На очі Ніки наверталися сльози. Їй було боляче говорити це другу.- Я не хочу втрачати друга, але після всього нам краще більше не спілкуватися. Вибач.

Костя
Після її слів тіло огорнуло чимось холодним. Я декілька хвилин навіть не міг поворухнутися. Я розумів, що даремно зізнався, тільки зруйнував нашу довгу дружбу. Дурень...

Ніка
Я почувалася винною. Як так? Я образила найкращого друга, поствила жирну неприємну крапку на наших відносинах. Мені вже нічого не хотілося...Навіщо все це? За що?...

Ніка вибігла з мокрими очима на вулицю, залишивши в ту мить зовсім немічного Костю...