О першій годині ночі стурбований Олександр не знаходив собі місця у великому будинку, який дістався йому у спадок від батьків. Щось тривожило його зсередини.
- Ти ще не спиш? - промовив голос з-за дверей.
- Ні, тату, ще не сплю.
-Може відчиниш? - ледь чутно сказав тато. Але двері були щільно замкнені від сторонніх душ.
Каміла не знала, чи хоче вона бачити свого батька тут, коли вона у такому нещасному вигляді - туш збігала по її щоках, ніби невелика річка. Проте вже за хвилину вони сиділи на ліжку, яке щойно слухало докори долі Каміли, і розмовляли. Про що вони говорили не знає ніхто, але з того моменту Каміла почала змінюватись і навіть завела друзів, а її сторінка у соціальній мережі була наповнена відвідувачами. Завдяки підтримці, якої вона так чекала від батьків, все стало налагоджуватись. Розуміння близьких іноді грає надзвичайно важливу роль. Коли тебе не розуміють, твоя душа розривається на маленькі шматочки. Щодня, не відчуваючи підтримки батьків, серце Каміли рвалось від докорів. Нарікання на її ставлення до навчання і до життя в цілому було важким тягарем. Якщо у вас немає довіри до близьких - не докоряйте їм. Почніть з себе. Можливо, Ви щось робите неправильно?..
Одного прекрасного весняного ранку Каміла вийшла на прогулянку з Лордом - величним пітбулем, колір шерсті якого привертав погляди. Камілі подобалось бачити цікавість в очах людей, які проходили повз, адже вони обоє незвичайні - ніби доповнення одне одного. Вона - приваблива дівчина-підліток, волосся якої має дивний колір - з народження Каміла сива, але вона не любила це слово, їй більше подобалось "попеляста". Лорд теж був попелястим, що подобалось усім, хто їх бачив. Зайшовши до книжкового магазину, Каміла неабияк розчарувалась, адже табличка була зрозумілою :"З СОБАКАМИ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ". Прив'язавши Лорда до велосипедної стійки, яка була поряд з дверима, Каміла залишила його на вулиці зі словами :"Вибач, але тут дуже строго з відвідуванням.. Я скоро повернусь, не сумуй".
Купивши дві книги Дена Брауна, Каміла вийшла надвір, щоб забрати Лорда і... Він зник! Хто міг його забрати?! Кому захотілось відв'язати її пітбуля?! В паніці, Каміла почала очима шукати Лорда. Зрозумівши, що так вона його не знайде, почала ходити околицями книгарні. Сльози виднілись на очах дівчини - ще трохи і серце розбилось би на мільйони частинок. Але в один момент погляд Каміли впав на хлопця у чорній куртці з.. Її пітбулем!
