Корона моя !!!

документ

,,Це напевне дідусь!!!,,-ворота, відчинилися, і чорна машина заїхола на головний двір.
Не підозрюючи нічого бігла в сторону сходовій клітки.Не вже щастя все-таки є, і воно не забуло про мене.
-Дідусь!-от, от, мусило вирватись з моїх уст.Невже.Лишалась лиш мить до ....Нашої...,зустрічі..
Та ясне і дідуся я не побачила там стояв холодець років 17-18, і оточений слугами він просто девився в підмогу.Його зовсім не цікавило, що він в зовсім не відомому місті, і не звертав уваги ні накого.
В цей момент я зрозуміла ,що зарас буде той самий ідеальний вихід, і я пішла.
Крок за кроком.Синє платя шлейфом, спадало по сходинках, звук туфель на кожній сходинці розносивсся луною по залі.Зупинившись перед самим лицем, цього високоміра, я побачила легку усмішку на його лиці:
-Хах, не вже ти повина стати нареченою мого брата?Така, як ти простенька дівчинка.
Ці слова, обурили мене, я більше не могла стройти з себе милу дівчинку.Яка слухається всіх довкола!
-Ти що не сповна розуму, ти привалив сюда і ще права свой качаєш, ні ну це взагалі наглість.Привалив по насміхався з мене!-після цих слів мені стало лекше!
Та раптом я згадола його слова" Хах, не вже ти повина стати нареченою мого брата?"
-Я наречена?Ти зглузду зйхав?-з сарказмом говорила я.Раптом він, простягнувмені старий пожовтілий папір.
-Почитай!- сказав він.Я відкрила документ і почала читати.
Документ:
1.В день коли Ю'й виповнеться 16 років, вона вернеться на родину для бодальшого вивченя свого таланту, і для безпеки, оточуючих її людей.
2.Таємниця, про, її коріня чи талант, буде зберігатись до дня її шіснацяти літя.
3.Також в цей день вона повина обручитися з Принцом Сацукі.

В кінці стояла:Печатка кровю. І підпис могла батька з матір'ю, цей підпис я нічим не спутаю.Це не могла бути правда невже вони на це погодились.
Раптом мені потемніло в очах, я почала в трачати свідомість, я ....