На землі живе "проста" дівчина на ім*я Хайлін, їй 14 років вона вчиться в простій школі, нещодавно вона переїхала із сім*єю у маленьке містечко під назвою Мілісардо, в один чудесний день Хайлін помагала мамі на роботі в магазині квітів аж коли до ма...
Проснувшись на наступний день, я відчувала себе ще жахливіше ніж учора.
-«Дітько! По скоріше б це вже закінчилось!» - в голос невдоволено промовила я, потім я підвелась з ліжка, і чесно кажучи я почувала себе сторічною бабцею. Це просто жах! Тяжкими кроками, я ледве добралась до ванної, потім я привела себе до порядку, і направилась на кухню.
Пришкандибавши до кухні я побачила Мірісу яка як завжди метушилась по ній.
-«Доброго ранку Міріса» -підійшовши до столу і бухнувшись на крісло від усталості промовила я.
-«Хайлін-тян, доброго ранку, що трапилось? Ти виглядаєш втомленою...» -стривожено запитала Міріса.
-«Не переживай, зі мною все гаразд, можна мені чашечку чаю?» -ледве проговорила я, стараючись робити вигляд ніби усе гаразд. Ще не хватало заставити Мірісу хвилюватись.
-«Ось прошу» -ставлячи переді мною чашку чаю промовила вона –«Доречі Хайлін як у тебе справи з Сатоне?» -її запитання застало мене зненацька, через що я чуть не подавилась чаєм.
-«А має щось бути?»
-«Не придурюйся Хайлін, я ж знаю що ти любиш його»
-«... Не важливо що я до нього відчуваю, він все одно не звертає на мене уваги, я для нього всього лиш хазяйка, і все...» -після цього у мене настрій трошки упав, тим не менш я привела себе до почуттів плеснувши себе по щоках, тим самим я трошки підбадьорилась, і попрощавшись з Мірісою попрямувала до кімнати тренувань, де мене чекав Сатоне.
Неохоче зайшовши до кімнати, я побачила красивий сад, я просто не могла повірити своїм очам, адже велика проста і пуста біла кімната перетворилась на сад, з маленьким струмком, деревами і навіть тваринами.
-«Що це таке?» -здивовано запитала я, невпевнено роблячи кроки вперед.
-«Цей сад, спеціально створений для того що знайти гармонію, сьогодні ти маєш злитись воєдино з природою, адже тільки так ти зможеш зустрітись з Богинею землі» -пояснив Сатоне, помагаючи мені іти, адже у мене знову дуже жахливе відчуття. Мене все болить і розриває. Це не терпимо!
-«Куди ми ідем?» -проговорила я.
-«В центр саду» -коротко відповів Сатоне.
-«А як я зустрінусь з Богинею землі?»
-«За допомогою медитації»
-«Медитації?»
-«Так, завдяки їй ти зможеш поєднатись з гармонією, ти хоча б раз медитувала?»
-«Ем... Ні.... Ні разу»
-«Медитація — процес самозаглиблення з метою самовдосконалення, при якому людина залишається на самоті зі своєю свідомістю, і бачить у своїй душі Бога. Медитація є частиною релігійного ритуалу. Ось як тлумачать медитацію, я впевнений у тебе все вийде, тому не переживай» -помагаючи сісти мені заспокоював мене Сатоне.
-«Ну що ж, тоді я просто зобов'язана це зробити!» -проговорила я, і глибоко вдихнувши, почала медитувати. Навколо я тільки то і діло що чула то шум води, то шелест листя, хоча тут вітру і не було, але все ж я чула легенький вітерець, також я чула спів пташок які наспівували чарівну мелодію. Так продовжувалось приблизно хвилин десять....
Як раптом навколо настала мертва тиша, від непорозуміння що трапилось я відкрила очі, і хотіла покликати Сатоне, як раптом я побачила перед собою дівчину, вона мала незвичайний колір шкіри, у неї вона була зеленкуватого кольору з різними візерунками, також у неї було гарне довге зелене волосся в яке були вплетені квіти, очі також були зеленого кольору. Навколо неї так і вилося життя, після кожного її кроку на підлозі появлялися квіти, біля неї же літали то пташки, то метелики. Вона була справжньою красунею, тільки подивившись на неї зразу можна було зрозуміти, що вона Богиня землі.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-«Ти Богиня землі?» -запитала я.
-«Так» -дзвінким голосом підтвердила вона –«Я Богиня землі, а нарікають мене Гея, і я тут для того щоб забрати твою душу!»
Кінець 16 частини
Ось і прода, надіюсь я змогла мінімально зробити помилок, і максимально описати все що потрібно було описати, до речі кому цікаво. Богиня землі Гея і справді існувала, принаймні так рахували греки.
Ге́я (грец. Γαῖα, Gaia, Ge) — у давньогрецькій міфології космологічне божество, яке уособлює Землю, за найдавнішими переказами та за Гесіодом, народилося слідом за Хаосом. Від самої себе і власних дітей народила численних інших божеств і чудовиськ. Ну якось так, надіюсь Вам ця частина сподобалась J
Дякую що прочитали, залишайте свої відгуки чи питання, буду рада почитати і відповісти :3
