Жила на світі одна дівчинка на ім'я Поллі. Життя в неї було банальне. Школа, домашні завдання, гуртки. І лише одне відрізняло її від інших дітей. Вона була зовсім самотня. Батькі з ранку до ночі на роботі, сестра далеко за кордоном, а друзів у неї ніколи не було. Одного разу сидівши, як завжди, ввечері біля вікна вона побачила дивний блиск, о знову він і знову.
- Що це таке? - сама собі задала питання Поллі.
Але відповіді не було. І тут до вікна підлетіла дівчинка. На перший погляд зовсім звичайна. Висока на зріст, мала довге руде волосся, і вдягнута по їхньому, молодіжному, - тільки чому вона літає - подумала Поллі? Вона вирішила все з'ясувати, тому відчинила вікно.
- Привіт - промовила дівчика за вікном, - я Марріта, а яке твоє ім'я?
- Я... я Поллі - ледь чутно промовила дівчинка.
- Поллі Кент - вже впевненіше повторила вона. - А звідки ти взялася?
- Я ну звіснож прилетіла, я "Місячна дівчинка".
-"Місячна дівчинка"?
- Так, так, "Місячна дівчинка", я живу ось там - Марріта показала своєю паличкою на Місяць. - Я знаю що в тебе немає друзів, так як і в мене, тому я тут.
- Ура - вигукнула Поллі - ура , у мене буде подруга.
- Звичайно, у кожного має бути друг - усміхнулася Марріта - але не кричи, мене ніхто не повинен бачити... Настане час і ти побуваєш у мене в гостях, на Місяці.
- Класно, а коли це буде?
- Обов'язково буде... Що ж мені вже час летіти. Побачимось пізніше...
- Я чекатиму на тебе - сказала Поллі у слід Марріті.
Від тепер "Місячна дівчинка" на ім'я Марріта прилітила до Поллі що ночі.
