Не Забуду

2

Я прокинулася від дратуючих зуків будильника, сьогодні вони були якимись не такими, як завжди. Я швидко встала, підійшла до дзеркала, в мене були синяки під очима, незважаючи на це в мене з'явилася легка усмішка. В животі метелики, я трохи хвилювалася. Я вийшла з душу, підійшла до шафи, вибрала вільну темно-вишневу кофту з ніжної тканини на довгий рукав та вільну, чорну спідницю, під яку одягнула чулки. Далі я підійшла до дзеркала, намалювалася. Я нанесла шар тоналки, розтушувала спонжем, підвела брови, підвела очі чорною підводкою та намалювала губи прозорою, гігієнічною помадою. Все, я готова.
Тоді я спустилася вниз, на кухні була мама, вона готувала млинці.
-Ти встала?- Радісно  промовила вона. В неї був щасливий вигляд, на мить мені здалось, що нічого не змінилося, але змінилось все.
-Ага.
-Сідай, зараз подам твої улюблені.-Вона взяла тарілку, поклала на неї млинець, нанесла на половину тонкий шар нутелли і згорнула трубочкою, тоді взяла інший млинець і зробила все те саме.-Ось.
-Дякую.- Сказала я і щиро посміхнулася.
Я з'їла один, другий не йшов.
-Мам, я більше не можу, дякую, вони, як завжди, ідеальні.-Я поцілувала маму у щоку.
-Прошу,-тепло сказала вона.
Далі я взяла сумку, взулася в босоніжки на високій платформі, натягнула темно-синій плащ, взяла сумку і вийшла надвір, де мене в машині чекав тато. Чому ми не приїхали в Бруклін машиною? Бо вона була в ремонті, сьогодні татові доставили її, і решту наших речей. Я сіла.
-Як настрій?-спитав тато.
-Нормально. -Я збрехала, мені було якось не по собі, хвилювання зростало з наближенням до нової школи. Далі тато почав  проводити лекцію на  тему "навчання та поведінка в новій школі". Я його майже не слухала, а тільки дивилася у вікно і розглядала все через темне скло. В салоні грала приємна пісня, якраз під настрій. Непогано.
-Добре?-Завершив свою проповідь тато.
-Звичайно.
Ми їхали десь 15 хвилин, тоді я побачила як ми під'їжджаємо до школи. Я вийшла з машини. Вона була великою, проте лише трохи більшою за мою. Тато вийшов з машини, і ми пішли всередину.
Тут все по-іншому. Гардероб, шафки, зовсім все.
Ми зайшли до директор в кабінет.
-Добрий день, можна?
-Так, так, заходьте.- Це був чоловік років сорока п'яти, з добрим виразом обличчя, але це в мене довіру не вселяло.
-Наша сім'я переїхала в нове місто, і  б хотів влаштувати дочку в цю школу, чи можливо це?
-Звісно, документи з собою?
-Так, звичайно.-Тато витягнув зі своєї чорної " ділової сумки", як я її називаю, мої документи і дав директору.
-Ну  що ж, ласкаво просимо, міс Добсон.
-Це все, я можу йти?-Спитав тато.
-Так.-Тато вийшов з кабінету.
-На твоєму місці, Кейт, я б вчився старанніше, твої оцінки не надто хороші.-Серйозно заговорив чоловік
-Я буду старатися, містер Джерман.
-Твоя шафка буде під номером 89.
-Угу.
-Давай, я проведу тебе у твій клас.
Ми встали і пішли коридором,потім піднялися на 3 поверх. Тоді пройшли коридором і повернули вліво.
-Тут.-Сказав директор, і постукав у клас. В мене перехопило подих.-Місіс Оллівер, можна вас на хвилинку?
-Діти, читайте параграф, я зараз.- Почувся м'який голос.-Слухаю- вийшла жінка років 30 в окулярах. Вона була одягнена у довгу, сіру спідницю та білу блузку. В неї було гарне обличчя, нічого дивного, якщо вона виявиться тираном.
-Це Кейт Добсон, тепер вона вчитиметтся в цьому класі.
-Добре,-сказала вона. Директор пішов. Вона відкриває двері і жестом запрошує мене до класу. Я зайшла.
-Діти,- зайшла вона вслід за мною.-Це Кейт Добсон, правильно?-Спитала вона мене.
-Так,-витиснула я з себе.
-Від тепер вона вчитиметься разом з вами,- клас згорнула мертва тишина.
-Можеш сідати на вільне місце,- сказала мені місіс Оллівер.
Я подивилася на клас, він не зводив очей з мене. Я сіла біля рудоволосої дівчини на 3 парту. Клас почав перешіптуватися.
-Я Мері, а ти гарна.-Почала дівчинка з рудим волоссям
-Дякую, приємно.- Мені стало ніяково. Я не вважала себе еталоном краси, і страшною теж ні. Середня. У всьому.
-Таааак, продовжуємо урок,- сказала вчителька.
Вона, все ж не виявилася тираном, і хоча я хімії не любила, але її слухала з задоволенням.
Після уроку, до мене почали підходити однлкласники.