Я прокинулась зранку від болю , відкривши очі зрозуміла, що все це не сон і я дійсно в лікарні . Від спогадів у мене потекли сльози , але їх перервав стук в двері , це була медсестра вона повідомила, що я маю пройти всі процедури і перевязки та зробити ренген головного мозку . На моєму тілі не було живого місця . Я пішла за медсестрою на процедури , пройшовши їх мене відправили на перевязку ,а потім на ренген. Мені повідомили невтішні результати знайшли мікротріщину на одній з кісточок головного мозку ,після таких результатів я пішла в палату . Зайшовши в палату я побачила Єву ,яка сиділа в мене на ліжку . Вона підбігла і допомогла дійти мені до ліжка ,адже я рухаюсь на мильницях ( костилі ) , сівши я обійняла її . Ми довго розмовляли на різні теми ,але Єві вже треба було йти на змагання , побажавши їй успіху та перемогти я лягла спати . Мене збудили мама ,яка принесла мені фруктів і провідати мене . Вона також провела зі мною декілька годин і пішла до доми . Я вже думала ,що на сьогодні відвідувань з мене досить ,але за дверима почулись крики лікарів і удар ,а тоді зайшов Саша . Я вскочила з ліжка і забилась в куток , мені дуже страшно він якийсь агресивний став . Він спробував щось мені пояснити ,але я його не слухала ,а просьо розплакалась ,влаштувавши істерику і вигнала його з палати .Саша покірно виходив з палати ,але потім різко повернувся і задів мене , від такого різкого повороту я впала і вдарилась головою . Я відключилась . До мене відразу підбіг лікар . Він зателефонував моїй мамі і вона одразу ж приїхала до мене. Їй сказали , що я сильно вдарила голову і впала в кому . Лікарі незнають скільки я можу в ній провести це все залежало тільки від мене. Вона розплакалась і цілу ніч була біля мене .
Надіюсь вам сподобалась ця глава. Люблю вас дуже .
