Від імені Саши
Я кожного дня приходжу до Емі. Лікарі кажуть , що її стан стабільний , але вона все не виходить з коми . Вони не можуть встановити точної дати виходу її з коми і кажуть , що це залежить тільки від неї . Вона все лежить в ліжку я тримаю її за руку і відчуваю як б' ється Еміне серце . За час поки вона в комі я встигла зненавидіти себе . Я намагався закінчити життя самогубством ,але ніяк не виходило , тоді я просто змирився з цим . Мене за пропуски вигнали з коледжу, бо я цілими днями сиджу в палаті Емі в надіях , що вона в будь- який момент прокинеться . В палату зайшла мама Емі. Ми з нею вже давно познайомились. І коли вона приходить ми спілкуємось на різні теми, зазвичай вона розповідає про Єву в дитинстві .
- іди поспи , бо на тобі лиця немає . Коли ти в останнє нормально спав ? - сказала мама Емі
- тиждень назад напевно ,але я не покину її і буду сидіти до кінця. - відповів я їй .Але вона всетаки змусила мене піти поспати . Поки я спав лікар приходив до Емі він щось сказав мамі , але вона нічого мені не повідомила . На диванчику в її палаті було дуже затишно . Коли я прокинувся зразу ж пішов до лікаря випрошувати залишатись з коханою на ніч . Він довго вагався,але всетаки лікар погодився . Вийшовши з кабінету я направився до палати повідомив Вікторію про те, що я буду ночувати в палаті і побіг на вихід з лікарні . Зловивши таксі я приїхав до дому . Мама знала про таку ситуацію і повністю мене підтримувала . Я зайшов в кімнату і зібрав речі , вийшовши з дому взяв свою машину і вирішив спочатку заїхати в торговий центр і купити все необхідне . Мої руки валились від пакунків . Закінчивши я поїхав до лікарні . Тепер я цілодобово буду поряд поряд з моєю Емі . Вночі сталось те чого ніхто не очікував .........
Люблю вас )
