В 10 років сталася одна трохи печальна історія. Мої батьки поїхали до бабусі і я лишилась сама з братом, в брата почалися гулянки. Я лишилась вдома сама з його другом Льошой, от кому кому а Льоші я довіряла на 100%. Ми грали на фортепіано, він вчив мене нові мелодії і дивилися телевізор. Коли я вмостилась ни дивані і включила щось по телевізору Льоша ліг біля мене. Перше він мене просто обійняв, я не звертала увагу, потім притиснувся всім тілом, щось неприємно вжималось в мою дитячу ногу. Через декілька років я зрозуміла, що саме то було. Він опустив свої пальці під мої штани і почав поглажувати трусики і все, що було під ними. Ніякого проникнення не було просто гладив і говорив на вухо, що деяким дівчатам то дуже подобається і питався, чи мені подобається. Мені було не надто приємно, але відштовхнути я його боялась, сама не можу пояснити чому, чи то була важлива наша "дружба" чи боялась що получуц по задниці за погану поведінку. Потім я під відчуттям голоду втікла від нього на кухню. Коли вся тусовка прийшла я лежала в батьків в кімнаті і дивилась телевір, все повторилося. Перше він просто знову обійняв мене і кинув фразу "я так давно не обнімав так дівчину", ДІВЧИНУ МАТЬ ВАШУ, я була дитиною. Маленькою світленькою дитиною. Він знову погладив мене і пішов геть я лягла спати і в кімнату заходили дівчата і дивились на те, як я сплю і тішилися. Дурні лярви, шкури. Пройшо майже 10 років а я і досі не можу забути цей момент. Льоша і досі прявляє до мене симпатію, але має жінку і дитину. Мені гидко і досі. Я ненавиджу себе за це. Ненавиджу себе за те. що могла відштовхнути його, сказати брату, мамі і тд. Але кому я була треба: у брата - навчання. мама і тато завжди на роботі. Так і сталася моя посвята в життя пороку.
