Біль пульсував у голові Валері. Вона прокинулась, адже більше не могла витримати його. Але коли дівчина розплющила очі і спробувала піднятися з ліжка, все стало тільки гірше.
"Що сталося?" - це було єдине запитання на яке вона хотіла мати відповідь. Валері з жахом усвідомила, що не пам'ятає подій, які трапились вчора.
У кімнаті вона була сама. Ліжко Ванесси акуратно застелене. Вел підійшла до столу і її увагу привернув червоний конверт.
- Таємна подруга! - вигукнула Валері. - Я повинна була вчора дізнатися хто вона!
Але пам'ять вперто змовчувала, не даючи їй відповідей. Дівчина відкрила конверт і почала читати: "Привіт! Як настрій? Певно голова сильно болить? Це мій подарунок тобі. Вчора ти побачила моє обличчя і була дуже здивована. Я не могла відпустити тебе з такою цінною інформацією. Тому, зараз все залежить від тебе, Валері. Зіграємо в гру "Згадай хто я". Граєш ти сама, навіть не думай розповідати подругам. І краще поквапитись. Твоя Таємна подруга".
Валері швидко зрозуміла у чому справа. Вчора вона й справді дізналася хто Таємна подруга, але та як завжди все прорахувала і тепер Вел не пам'ятає нічого.
Дівчина сіла на стілець і почала згадувати. Перед її очима пропливають різні події. Вона пам'ятає як сідала в авто, знайшла кафе "Рандеву", побачила особу у синьому плащі, яка сиділа спиною до неї. Навіть згадала, що сіла за її столик, але далі - темрява.
Валері дуже сильно хотіла розповісти подругам, але розуміла, що тоді вони будуть у небезпеці. Їй потрібно було зібратися з думками. Вел набрала теплу ванну, погрузилася в неї і спробувала розслабитися, але і це не допомогло відновити пробіли у пам'яті.
Потім, Вел вирішила прогулятися. Дівчина бродила вузенькими доріжками парку. Вони були дуже заплутаними. Важко було зрозуміти де перетнуться дві стежки.
"Ці стежки схожі на людську долю", - подумала Валері. - "Ти ніколи не знаєш з ким можеш зустрітися", - і справді, за декілька секунд вона вдарилась головою об плече хлопця. Ним виявився Тайлер.
- Пробач, я тебе не помітила, - швидко випалила Валері і вже збиралася втекти, але Тай схопив її за руку.
- Зачекай, прошу, нам треба поговорити, - в його блакитних очах було скільки наполегливості і благання, що дівчина не могла відмовити.
- Добре, я слухаю, - сказала вона і заправила за вухо пасмо волосся.
- Пробач мені. Я поводив себе як бовдур, не поважав твоє рішення. Безглуздо було вірити, що це ти написала того листа.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Солодкий смак помсти
Novela JuvenilШістнадцятирічну дівчину на ім'я Валері принижують перед усією школою її найкращі подруги. Дівчина хоче помститися, і намагається вигадати план. Проте з'являється загадкова особа, у якої свої плани щодо Валері та її подруг.
