Я почала ходити і показувати їй все. Але чомусь ми ні разу не зустріли Mакса, уже злиняв кудись, ну і ладно. Вона вибрала собі цю кімнату:
Я допомогла їй розікласти речі і ми пішли далі. Ми побачили ще дві кімнати з ліжками. Ось ця напевно для мого брата:
А ця для нас двох, щоб побути на самоті:
Також ми побачили хлопчачу ванну:
І дуже крутий балкон з міні-бібліотекою, ліжками і щось типу бара:
Ми трохи освоїлись, але тут знову подзвонили у двері. Швидко їх діставшись я відчинила. На порозі стояв Дем... Я відразу кинулась йому на шию і вирішила познайомити з Дав.
- І так братец, це моя подруга Дав. Дав, це мій брат Дем. - а вона покрасніла. Ух...
- Привіт... - засмущалась дівка.
- Привіт! - бодро відповів брат. Ой ці погляди, хтось влюбився...
Аж тут увірвався захеканий Mакс:
- Ходімо швидше на розприділення!
- Так пішли.
Ми всією компашкою ішли знову у школу. У актовий зал. Діставшись туди, я побачила кучу народа... На сцені стояв директор і учителі. А всі інші учні хто сидів, а хто стояв.
- Прошу тиші. - розпочав директор. - Mи зібрались тут, щоб дізнати хто ви. Кожний кого я назву буде іти сюди і класти руки на цю кулю... Вона буде світитися різними кольорами, по яким ми розприділим вашу сущность. І так, починаємо. Макс Mанзіні... - він пішов і поклав руки на кулю вона засвітилася чорним, а потім білим. - Tи демон з усіма стихіями! Можеш іти. Наступна... Дав Камерон. - пішла моя подруга, у неї куля засвітилася червоним, а потім білим. - Що ж, ти вампір з усіма стихіями. Іди... Так. Хм... Дем Калєн. - тепер мій брат, в нього було так само як і в Дав. - A зараз Mелісса Лавгуд. - я повільно підійшла до директора, було страшно. Моя куля засвітилася: чорним, білим, яскраво блакитним і рожевим. - Ти людина, ангел та користуєшся всіма стихіями...