7 глава

97 8 0
                                    

Чесно кажучи, я була у шоці... Я ангел. Що за діч?! Ну і ладно. Я з подругой і хлопці пішли у свій номер. І тут... Я думала про своє і знову в когось врізалась. Блін... Я піднімаю очі і бачу його. Того, хто розбив моє серце... Розірвав його, мучив. Діму... Зразу в очах почало розпливатися. Сльози швидко стікали по обличчю. Стільки спогадів. Таких болючих...
- Mел... - сказав він. Упізав мене.
Я лиш поглянула на нього поглядом повним болю і помчалась в кімнату. Я чула, як услід щось кричали, але не зупинялась. Ні... Ні... Ні... За що?
Я рухнула на підлогу своєї кімнати і почала ридати... У двері хтось тихенько постукав. Я обернулась, там стояв Maкс...
Pov Mакс
Вона сиділа на підлозі із мокрими та опухшими очима від сліз. Що той придурок з нею зробив?! Завтра йому не поздоровиться. Я підняв її з полу і взяв на руки, підніс до ліжка та усадив на коліна. Я обняв її і вона мене все ще ридаючи.
- Що сталося? - спитав я.
Вона заглянула мені в очі, потім довірилась і сказала:
- Колись... Дуже давно я зустрічалася з ним. Любила його. Все було добре поки я не дізналася, що в нього інша. Я почала сварку в результаті якої він мене чуть не ізнасілував та сильно побив... - у неї в очах читався біль. Я уб'ю того, хто обідив мою дєвочку...
- Bсе добре. Я уб'ю його. Не хвилюйся, він більше до тебе не підійде...
- Hі, не чіпай Дмитра. Я тебе прошу... Дякую тобі.
- Tільки тому, що ти просиш. А зараз ходімо вип'ємо...

Академія "Магії"Where stories live. Discover now