Зима на лимані

Далекий мій,

Колись найближчий, друже!

Надворі дощ. Півсутінки. Зима.

Приходжу від людей чимраз недужа,

Чимраз байдужа і чимраз сама.

Свистять вітри, як древні ятагани.

Скрегоче льодом в берегах лиман.

О ти, котрого хоч тули до рани, -

Якби ти знав, як зчерствіла від ран!

Одна в хатині – холодно і пусто,

Пишу листи – хіба пошлють вітри.

Зайці стрибали.

Винесла капусти.

Не лиш мені так тоскно від зими.