ПРОДОВЖЕННЯ КНИГИ "ЯК ЦЕ СТАЛОСЯ?"
Ця історія про 17-річну Алісу.Усі хлопці від неї хочуть лише одного,але чи зможе вона протистояти цій спокусі,і знайти хлопця,який буде її по справжньому кохати?
У Тоні я ще посиділа до 14:00.Ми дивилися фільм,готували їжу,дурачилися і купалися в басейні,але мені потрібно повертатися додому. Тоня відала мені свій одяг,який вона купила,але ще ні разу не вдягала.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Дивно,що майже чужа дівчина і її брат,витягнули мене з депресії лише за декілька годин і прийняли дуже привітно.
Коли я прийла додому,то в будинку крім домробітниці була ще якась жінка років 50,навигляд дуже мила.
-Добрий день,я Інна Вікторівна,нова няня,а ви напевно Аліса?-усміхнулася жінка
-Добрий день,так,я Аліса.
-Приємно познайомитися.Роздягайтися і ідіть обідати,Оксана Олегівна приготувала дуже смачні млинці.
-Добре,дякую,я зараз прийму душ і спущуся.
Коли я прийшла в свою кімнату,сльози потекли самі і я по стінці сповзла вниз,тупо хотілося вмерти.Я ледве встала і примусила себе прийняти душ,хотілося змити усі проблеми і увесь вчорашній день.Мені не хотілося вірити,що Нік мене обдурив і це все була брехня.Після водних процедур я вдягла свої улюблені шортіки та маєчку і спустилася вниз обідати.
В столовій уже чекали на мене млинці з вареням та склянка апельсинового соку.Швидко впоравшись з їжою,я вирішила трішки погуляти з Белою і Яною,бо від моменту мого приїзду я толком зними не бачилася.
-Інна Вікторівна-покликала я няню
-Я тут.Ви щось хотіли?
-Можете будь ласка зібрати дівчат,я хочу з ними погуляти
-Добре,як скажете.
Коли няня пішла я швидко побігла в кімнату щоб переодягнутися в якийсь норм одяг.Мій вибір впав на прості джінси,білу футболку з написом,чорні кеди та сумку того ж кольору,що й і взуття.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я вийшла на вулицю,мене уже чекала Інна Вікторівна з каляскою,де лежали дві моїх маленьких кнопи.Я взяла візок і направилася в сторону парку.Щоб так не було скучно я покликала Аню,ми вже давненько з нею не бачилися і я дуже скучила за її шутками і підколами.Зустрілися ми з нею уже в парку біля фонтану.
-Привіт моя дорогенька,я так скучила-викрикнула Анька і пригнула мені на руки
-Може відпустиш мене,а то ще задусиш-засміялася я
-Ой вибач.
-Та ладно,подивися краще,які крохи в мене є,обожнюю їх.
-Можна я Беллу на руки візьму?
-Так,бери,тільки обережно
Анюта взяла кнопу на руки і я вирішила їй все розказати.Про Ніка,про озеро,про те що Ілюха і Міла разом,а ще про нову подругу Тоню.
Як мені б не хотілося це пригадувати,але я мушу розказати про це все Ані,вона завжди знайде вихід із будь якої ситуації і ніколи не зважає на проблеми.
