Глава 36

1.4K 95 0
                                    

-Алісо,ти прийшла до тями.Бистро покличте лікаря-сказала мама і з палати вибігла Міла

-Як діти?Ще раз питаю-уже голосніше запитала я

В палату забіг лікар.

-Ну як ви?Щось болить?

-Да яка різниця,що мене болить,мені похуй на себе.Як діти?-почала кричати я,через що лікар вколов мені заспокійливе і почав говорити

-На даний момент дітям уже нічого не загрожує.Якби швидка приїхала хоть би на 5 хвилин пізніше,ми б не врятували вас і дітей.

Після його слів я поставила руку на живіт і почала його гладити.

-Тато,можеш будь ласка покликати Дмитра Олексійовича

-Добре доню,а можеш сказати навіщо?

-Я спочатку хочу з ним поговорити

-Добре-тато поцілував мене в лобік і вийшов на коридор.

-Алісо,можеш сказати нам,що таке сталося?-попросила мама

-Я не хочу покищо вам це казати

-Аля,скажи-уже почала просити Міла

-Ні,можете будь ласка вийти?

-Добре,якщо щось то клич-коли усі вийшли я повернулася до стіни і почала чекати слідчого.

Час тягнувся дуже повільно.Та година,яку я чекала,мені здалася вічністю.

-Ви мене кликали?-нарешті Дмитро Олексійовий зявився в палаті

-Так,я хочу вам дещо повідомити.

Слідчий сів на стілець біля ліжка і почав слухати.Я йому розказала все,що бачила на тих дисках.

-Навіщо ви це дивилися?

-Я хотіла перевірити чи є щось на них.

-Тепер задоволені?Ви чуть не втратили своїх дітей,потрібно було нам сказати про ті камери і ми б самі всі записи перевірили.

-Я ж не знала,що там таке побачу.

-Добре,ви відпочивайте,а я поїду заберу їх і сам подивлюся,можете дати ключ від будинку?

Я йому дала те,що він просив і через декілька хвилин я знову залишилася сама.Я нікого не хочу знати,мені так погано.Як Ігор міг так вчинити з своїм братом і так нахабно дурити мені і всім оточуючим голову.Як ж важко на серці таке відчуття,що хто просто узяв і вирвав його із мене.

Плакати я більше не могла,я встала з ліжка і направилася до вікна,роздивившись вид я сіла на підвіконня і довго дивилася в одну точку.

Мене перервав стук в двері.

-Заходьте-сказала я і в палату зайшов Діма

-Ну як ти?-поцікавився хлопець

-Та наче нормально.Ти щось хотів?

-Та просто мені скучно самому сидіти,то я вирішив до тебе зайти,розважити трішки-Діма з карману своїх джинсів дістав маленьку цукерку і дав мені

-Дякую-усміхнулася я

Діма попросив,щоб я злізла з підвіконня і сіла на ліжко,но я сказала що нехочу і після цього він взяв мене на руки і переніс на ліжко.

-Якщо не будеш слухати мене,то я буду робити все силою,так що можеш навіть не впиратися,бо всерівно буде по моєму

-Ага,ми ще подивимося-сказала я собі під ніс

-Ти щось сказала?

-Кажу,що сильно тебе люблю

Дивно,але за той час,що я провела з Дімою,я зовсім забула про всі проблеми.Ми розмовляли про моє нове життя,коли я переїду в Париж і я вже почала уявляти,як я буду гуляти по вуличках цього чудового міста.

Закохайся в душу,не доторкаючись до тілаWhere stories live. Discover now