Якщо колись тобі стане складно,
Якщо подумаєш що не потрібна ти,
Й зашочеш забути все й піти,
То не спіши,
І якщо впаде сльоза твоя срібна,
Ти лиш згадай як ти мені потрібна,
Ти лиш згадай бо ти все пам'ятаєш,
Ти Кожен вечір солодко мені в душі співаєш,
Як перед сном любуюсь у віконце,
Ти знов пойми,і пригадай,що потрібна ти мені як сонце,
Світло твоє зігріває мене,як мама дитину,
Ти знай,що ліпше мене поглине страх,
Аніж я тебе засмучену покину,
Бо ти безмежна,ти живеш в моїх думках,
Де вічна ти і вічен я,і разом ми не знаємо там згину..
Ми вільні там не мов би птах,
Як вічно гарні діти,
Які щастям й теплом весь світ змогли би освітити,
Бо ми с тобою наче птах,якому так і не судилося взлетіти...
Бо ми с тобой нерозквітнувші квіти,
Що так сильно хотіли під сонцем пожити,
Тому будь ласка добре знай,
Що в складну і безвихідну хвилину,
Ти лиш про мене пригадай...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Притулок Душі
Poetryя не стараюсь писати гарно,з римами,я просто викладаю свої почуття.Мені 15, і таланту у мене не має,але я намагаюся..я не пропагандую самогубство,та дії які шкодять своєму здоров'ю,не рекомендую до прочитання людям,які мають схожі проблеми описані у...
