Я не люблю себе,
І любити не хочу,
Віддав би три таких,
За твої гарні очі,
Я пишу ці вірші,
І плачу всі ночі,
Яка моя ціль?
До тебе я хочу.
Коли захоронять,
І в дзвони задзвонять,
Молитв заспівають,
Мене ж бо не знають,
Що богу я,
Не покорний слуга,
Для мене бога,
На небі нема,
А ти квіти мені збираєш,
Над тілом моїм заридаєш,
Може будеш ще й тужить,
А через рік і не згадаєш,
І без мене зможеш жить.
Коли помру не смійте хоронить,
Спаліть, попіл розвійте,
Трава його буде хранить,
І чарки не бийте,
Сідайте говорить,
Про те ким я був,
Хто як вмів мене любить,
І далі живіть,і далі,
Вже без мене вмійте,
Сонце сяє,без печалі,
Дню кожному радійте!
Як пом'януть мене захочте,
То загляньте в ясні очі,
Тих кого любив я,
І музику послухайте,
Ну Ви шарите ліл піп'а
І коли мій попіл вже,
Пригортає рідну землю,
Я скажу тобі все-все,
І для тебе відокремлю,
Ці рядки в своїм есе.
Я ж то думав що ми разом,
Будем,весну цю прикрасим,
І печалі пламя згасим,
І любові сонце спалим,
Моє серце не стерпіло,
Не судилось моїй волі,
А вже сплю я,мертве тіло,
Сплю я тихо,і без болі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Притулок Душі
Poetryя не стараюсь писати гарно,з римами,я просто викладаю свої почуття.Мені 15, і таланту у мене не має,але я намагаюся..я не пропагандую самогубство,та дії які шкодять своєму здоров'ю,не рекомендую до прочитання людям,які мають схожі проблеми описані у...
