Споконвічна таємниця людської природи - психіка. Скільки існує експертів, дослідників в області психології, психіатрії стільки ж існує наукових статтей, монографій, де кожен з них пропонує власну концепцію та будову психіки. Кожний експерт в області психології намагається на основі свого досвіду, попередніх досліджень та нових досягнень, створити найбільш точну модель психіки. Але на сьогоднішній день психіка людини залишається найбільшою загадкою як і для науки так і для самої людини. В даному підрозділі, я б хотів більш детально показати будову, як сама структура психіки людини функціонує на глибинних слоях. Я хочу повернутись до моделі, яку представив професор М. Варій, і згодом я також поясню чому саме ця модель заслуговує вашої уваги.
Психіка це внутрішня самостійна структура, яка працює на чотирьох рівнях, й забезпечує функціонування психічних процесів та взаємодію з навколишнім середовищем. Усі рівні забезпечують цілісне функціонування психіки. Кожен із цих рівнів, вступає у взаємодію між собою, при тому ми це можемо неусвідомлювати. Ми спроможні давати звіт лише процесам, які відбуваються у свідомості, в теперешній момент часу. Але, психіка не обмежується лише свідомістю, інші рівні також функціонують за певними законами та виконують ряд процесів.
Складові психіки це надсвідомість, свідомість, підсвідомість та несвідомість. Кожен із цих рівнів має певну характеристику та виконує свої функції.
СВІДОМІСТЬ - це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення й перетворення дійсності. Вона також розглядається філософами та психологами, як форма психічного відображення навколишнього середовища, властива людям і пов'язана з їхньою психікою, мисленням, світоглядом, самосвідомістю, контролем поведінки і діяльності, зі здатністю передбачати результати вчинків та діяльності.
Свідомість полягає у формуванні зрілих, досконалих псі-програм, (псі-програми це знаряддя приймання, розкодування, перероблення й передавання психоенергії) що забезпечують перетворення навколишнього світу як зовнішнього психічного через діяльність, здійснює порівняння з попереднім досвідом, та виокремлює людину з навколишнього середовища і дає змогу аналізувати себе і власну свідомість начебто збоку. Основні функції, які вона виконує:
1. Об'єктивація та розкодування психоенергії, виявлення змісту та значущості, а також перетворення на своє нове внутрішнє психічне;
