Табір з вампірами

Розділ 11

          *Том*

От я баран, вона і так нічого не їла. А я вже поперся до неї зі своїми укусами.

Ідіот, ідіот, ідіот. Псих лікарня по мені плаче... 

Треба навчитися себе контролювати. Бо відчуваю до добра це не доведе. В крайньому випадку якщо не зможу більше стримуватися доведеться її обернути. 

А що? Так легше себе стримувати. Та й нам обом буде добре. Вічність разом. Попри всі перегороди та труднощі. Даммм, потягнуло мене на романтику.

Так щось поки що мене не туди несе.

Взявши її на руки, поніс у її кімнату. 

Для початку треба буде сходити в їдальню та взяти їй щось поїсти. І так худа як тріска.

Знаєте, я вже довго живу і бачив багато чого. Але це вже нікуди не лізе. Не встиг дійти до дівчачої кімнати як бачу що двері вибиті з петель. 

Плани трохи змінюються.

Несу Кріс до себе в кімнату, тут хоч все нормально. Обережно кладу її на своє ліжко, а сам повернувшись на 180 градусів виходжу за двері, тихо закриваю їх.

Тепер я йду по направленню кімнати дівчат.

Бачу таку картину: стоїть Джо спиною до мене і дивиться  на  Мері. Очей його я не бачу, але навіть без цього я можу сказати у нього спокуса така як у мене до Кріс, тільки в нього до Мері. Ну ви зрозуміли.

Але ,знаєте, я помилився. Я б сказав дуже сильно помилився.

Він не хоче її крові. Він хоче набагато більше. Він хоче відчувати її кров на своїх зубах, кістки та м'язи поміж своїх пальців ( страшно, чи не так?).

У нього завжди були проблеми з самоконтролем.

На жаль у мене є два варіанти. 

Перший- він її вб'є, тому що я нічим не зараджу. Ви не подумайте що я перелякався, просто в нас самого початку була домовленість він не лізе в мої проблеми з витримкою а я в його. Ви нічого поганого про мене не подумайте. Але в мене є і другий варіант, і він мені подобається більше. Хоче це вже буде не її вибір, нічого вона не змінить. Так от, я зможу її вкусить і дати отрути, від якого вона стане вампіром. Ну точніше Джо спочатку її вб'є і вона вернеться з мертвих. Буде така як колись, але з додатковими силами.

Вона після цього мене буде ненавидіти але я переживу. Але Джо мені добре дасть, хоча і по суті він сам винен.

Все зробив як і планував. Встиг вчасно. Все це відбулося буквально за секунд 15.

Тепер мені потрібно вшиватися звідси.

                              *Мері*

Все трапилося буквально за декілька секунд. Відчуваю як щось починає пекти в руку, не встигла подивитися як Джо кусає мене. Це таке біль, відчуваю як важчають мої повіки. Я входжу в темноту, нічого не відчуваю, неначе я померла. Але чому наче, я і в правду померла. Ніколи не думала про те що я так рано помру, ще й таким чином. А я ще не встигла побачити весь світ, я ще не вивчилася, у мене була ціла купа планів.

Верніть мене назад на Землю, прошуууууууууу ........  

                            *Кріс*

Я відчуваю як мої повіки відкриваються. Цьому Тому я ще все влаштую, ну це нормально. Як ви вважаєте?

Відкривши очі я розумію що я не на вулиці, хоч одне приносить задоволення. Але я і не в своїй кімнаті. Оглянувшись розумію що я в кімнаті хлопців. З цього можна зробити висновок: Том приніс мене до себе.

Але тоді зустрічне запитання: Чому до нього, чого не до мене?

Я захотіла встати. Але краще я цього не робила, голова досі обертом іде. Але потрібно встати та сходити поїсти. А то ще не виживу до приїзду додому. А в мене ще все життя попереду: нові знайомства, навчання, сім'я, робота.

Так, досить, я не вмираю, всього лише не поїла. А я вже катастрофу роблю.

На цей раз я змогла піднятися. Вийшовши з кімнати я побачила доволі цікаву картину. А саме те ,що двері в нашу кімнату вибиті. Як завжди, мені захотілося адреналіну. Я була шокована і водночас немов заніміла. Я нічим не змогла поворушити, немов заморожена. А побачила я ось таку картину...

_______________________________________________

Викладу главу лише тоді коли назбираємо 10 зірочок.